Справа № 1313/2767/2012 Головуючий у 1 інстанції: Березюк Г.М..

Провадження № 33/1390/518/12 Доповідач: Грищук В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати в кримінальних справах Грищука В.О., з участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні 04 жовтня 2012 року у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 7 вересня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою АДРЕСА_1, працюючу директором Малого колективного виробничо-комерційного підприємства «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації»,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно постанови судді, 06.08.2012 року при перевірці територіальною Державною інспекцією з питань праці у Львівській області діяльності МКВКП «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації»по додержанню трудового законодавства було виявлено порушення директором підприємства ОСОБА_2 вимог законодавства про працю, а саме:

1) порушення вимог ст.79 КЗпП України, оскільки на підприємстві відсутній графік надання щорічних відпусток на 2012 рік;

2) порушення вимог ст.115 КЗпП України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці»в частині невиплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а саме: заробітна плата працівникам підприємства за липень 2012 року на день проведення перевірки не виплачена;

3) порушення вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплат всіх сум, що належить йому від підприємства не проводиться в день звільнення, зокрема ОСОБА_3 звільнено 31.05.2012 року згідно відповідного наказу, а розрахункові кошти виплачено 10.06.2012 року.

На дану постанову ОСОБА_2 подала апеляцію в якій просить таку скасувати, вважає її незаконною, неправильною, необ'єктивною, такою, в якій не зроблено аналіз стосовно акту перевірки від 06.08.2012 року Територіальною Державною Інспекцією з питань праці у Львівській області.

В мотивах апеляції зазначає, що суддею не були втяті до уваги і не зроблені відповідні висновки відносно того, що на підприємстві відсутній графік надання щорічних відпусток на 2012 рік, оскільки в штаті працює 3 чоловік за сумісництвом. Згідно ст.19 Закону України «Про відпустки», а також згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №346, де відпустки по сумісництву надаються паралельно основного місця праці, а також є заяви власноручно написані працівниками підприємства про відмову відпусток, що було доведено в Миколаївському суді.

Що стосується ст.115 КЗпП України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці»в частині невиплати заробітної плати, є заяви від працівників підприємства написані власноручно, які теж судом не взяті до уваги.

Порушення виплати стосовно ст.116 КУпП України при звільненні працівника ОСОБА_3, згідно наказу №38 від 31.05.2012 року, розрахункові кошти були нараховані ОСОБА_3 31.05.2012 року, але остання через сімейні причини отримала кошти 10.06.2012 року, однак цього судом не взято до уваги.

Заслухавши виступ ОСОБА_2 на підтримання апеляції, вивчивши матеріали адміністративної справи, та перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.

Суддею місцевого суду, в процесі розгляду справи, встановлені дійсні обставини справи, що директором МКВКП «Територіальний центр по соціально-трудовій реабілітації» порушено вимоги законодавства про працю, а саме: порушення вимог ст.79 КЗпП України, оскільки на підприємстві відсутній графік надання щорічних відпусток на 2012 рік; порушення вимог ст.115 КЗпП України, ст.24 ЗУ «Про оплату праці» в частині невиплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а саме: заробітна плата працівникам підприємства за липень 2012 року на день проведення перевірки не виплачена; порушення вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплат всіх сум, що належить йому від підприємства не проводиться в день звільнення, зокрема ОСОБА_3 звільнено 31.05.2012 року згідно відповідного наказу, а розрахункові кошти виплачено 10.06.2012 року.

Факт порушення ОСОБА_2 законодавства про працю, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.3) в якому вона по суті вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП визнала, актом перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області від 6.08.2012 року (а.с.1-2), підстав сумніватися в їх достовірності в апеляційного суду немає, а тому судом не приймаються до уваги доводи апеляції, оскільки вони нічим об'єктивно не підтверджені.

З врахуванням цих обставин, суддею прийняте законне та обґрунтоване рішення про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнення накладено з врахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи порушника.

Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, про що порушується питання в апеляції, не встановлено. Постанова є законною та обґрунтованою, а тому апеляція не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

постановив:

Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 7 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2-без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати в кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області Грищук В.О.