У Х В А Л А

10 жовтня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді: Мельника Ю.М.

суддів : Демянчук С.В., Ковальчук Н.М..

секретар судового засідання : Пиляй І.С.

з участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу судді Володимирецького районного суду від 03 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у спадковому майні.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Володимирецького районного суду від 03 вересня 2012 року позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у спадковому майні повернуто в порядку ст. 121 ЦПК України представнику позивачів.

В поданій на ухвалу судді апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказують на її незаконність через порушення суддею вимог ст.121, 210 ЦПК України.

Зазначали, що на виконання ухвали судді від 21 серпня 2012 року вони усунули недоліки позовної заяви і направили до суду нову позовну заяву без недоліків.

Проте , суддя всупереч вимогам закону не відкрив провадження у справі а повернув позовну заяву позивачам . При цьому в тексті оскаржуваної ухвали посилався на обставини, які не були відображені в ухвалі від 21.08.2012 року про залишення позовної заяви без руху, зокрема щодо неподання доказів наявності жилого будинку, його вартості та належності.

Вважають, що суддя фактично дав оцінку зібраним доказам у справі ще до розгляду справи по суті.

Просили оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для її розгляду по суті.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у спадковому майні.

Ухвалою судді Володимирецького районного суду від 21 серпня 2012 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. В ухвалі суддя зазначив , що позивачі не могли заявляти позовну вимогу про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину будинку , оскільки ОСОБА_1 не уповноважувала їх на пред"явленя позову в її інтересах.

Окрім того, позивачі при пред"явленні позову не надали суду технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1, в якому зазначено кому належить вказаний будинок та його вартість.

На виконання вказаної ухвали позивачі 3 вересня 2012 року подали до суду позовну заяву в якій вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину будинку не

Провадження № 22-ц1790/1825/2012 Головуючий суддя 1 інстанції: Поровський В.А.

Суддя-доповідач : Мельник Ю.М.

було.

Ухвалою судді Володимирецького районного суду від 03 вересня 2012 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто представнику позивачів, оскільки не усунуто недоліки позовної заяви, а саме не надано доказів про наявність житлового бидинку, його власника та вартості.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу .

Статтею 119 ЦПК України визначено перелік обов"язкових вимоги до позовної заяви.

Згідно п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві мають бути зазначені докази , що підтверджують кожну обставину

При цьому вказана стаття не містить вимог, щоб до позовної заяви були подані докази , якими сторона обгрунтовує свої вимоги чи заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов"язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі , а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться , - до початку розгляду справи по суті.

У відповідності до роз'яснень , які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику .

Норми процесуального закону на стадії прийняття позовної заяви не зобов'язують позивача надавати докази та не передбачають повноважень суду вирішувати питання про їх достатність та переконливість, однак суд першої інстанції не звернув увагу на положення наведених норм закону та роз'яснення Верховного Суду України і помилково послався на відсутність доказів та повернув позовну заяву.

За таких обставин, висновок судді про наявність достатніх підстав для визнання позовної заяви неподаною та застосування до неї передбачених ч.2 ст. 121 ЦПК України наслідків не є обґрунтованим.

Оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.121, 307, п.4 ч.1 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Володимирецького районного суду від 03 вересня 2012 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді :