Справа 712/17351/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до Приватне акціонерне товариство «Київстар»про стягнення (повернення) коштів,-

в с т а н о в и в :

Представника позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Приватне акціонерне товариство «Київстар»про стягнення (повернення) коштів.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Позивач не вказав, яка матеріальна шкода завдана ОСОБА_2 злочинними діями невстановленими особами, внаслідок чого відповідач несе збитки. В позові відсутнє посилання на правовідносини, що виникли між сторонами. Також не додано розрахунок суми позову, витяг з ЄДРПОУ на дату звернення до суду стосовно відповідача.

Між тим, як убачається із позовної заяви та заявлених підстав, майнова шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Крім того, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Разом з тим, позовна заява не містить будь-яких документальних посилань на докази того, що адміністрацією відповідача під час подій зазначених в позові було порушено будь-які посадові інструкції, з провини яких і сталися шахрайскі дії. Тобто, із позовної заяви взагалі не убачається, що саме було порушено відповідачем під час переказу грошових коштів на номера телефонів, які саме дії на думку позивача, могли сприяти уникненню вказаних дій з боку відповідача та не зазначено, які права позивача були порушенні з боку ПАТ «Київстар», не зазначено як може вплинути рішення суду на права та інтереси відповідача.

Крім того, також наданий позивачем лист про направлення матеріалів ЖРЗПЗ № 3395/1 за підслідністю в Печерське РУ МВС України м.Київ по факту шахрайських дій, об'єктивно не може вважатись фактом вчинення злочину певною особою, оскільки єдиною передбаченою підставою для визнання факту злочину є вирок суду.

А подана позовна заява не містить доказів щодо існування на теперішній час обвинувального вироку суду чи іншого рішення суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд), яким би було встановлено факт незаконності дій відповідача у зв'язку із їх службовою діяльністю при зазначених вище обставинах, принаймні посилань на такі судові рішення в позовній заяві немає.

Разом з тим, згідно з ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою; цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства; особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом посилається на те, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів»та просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Виходячи з наведеного, Закон України "Про захист прав споживачів", що регулює відносини, які випливають із договорів купівлі-продажу (виконання робіт, надання послуг) та направлені на задоволення виключно особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків майнового працівника, не може поширюватися на правовідносини зазначені позивачем в позові та направлені на захист майна третіх осіб.

Суд вважає, що правовідносини між сторонами в даному випадку містять майновий характер та регулюються Цивільним кодексом України, а тому позовна заява подана з порушенням ч. 5 ст. 119 ЦПК України- несплатою судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при подачі позовної заяви майнового характеру оплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. 119, ст. 121 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до Приватне акціонерне товариство «Київстар»про стягнення (повернення) коштів - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 04 жовтня 2012 року, але не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош