Справа №1813/3361/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Плотникова
Номер провадження 11/1890/608/12 Суддя-доповідач - Моїсеєнко
Категорія - 81
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,
суддів - Ященка В. А., Безверхого О. М.,
з участю прокурора - засудженого - ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
представника цивільного відповідача - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, представника цивільного відповідача, потерпілої ОСОБА_5 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого,-
засуджено за ч.1 ст.125 КК України до ста годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 2000 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставинах.
5 жовтня 2011 року, близько 12 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на території приватного підприємства СТО «ОСОБА_5» по АДРЕСА_2, неправомірно проводив відео зйомку, на вимогу потерпілої ОСОБА_5 та працівників СТО покинути територію почав висловлюватись нецензурною лайкою, після чого на ґрунті неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, схопив потерпілу за праве плече, сильно здавив її руку і не відпускав тривалий час, чим умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у виді синця по задній поверхні правого плеча в нижній третині.
В поданих апеляціях:
Ззасуджений ОСОБА_2, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим, зазначаючи, що суд в порушення кримінально-процесуального закону не дослідив всіх наявних доказів по справі, не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_7, які підтверджують його невинуватість, а тому передчасно прийшов до висновку про його винуватість, крім того необґрунтовано задовольнив цивільні вимоги потерпілої. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_4, зазначає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що суперечить кримінально-процесуальному законодавству. Просить вирок суду скасувати.
Потерпіла ОСОБА_5, не оспорюючи вироку в частині кваліфікації дій засудженого, зазначає, що судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні цивільного позову в частині стягнення витрат на надання юридичної допомоги. Просить вирок суду в частині цивільних вимог скасувати, та постановити новий, яким задовольнити її цивільні вимоги в частині відшкодування витрат на юридичну допомогу.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача, які підтримали подані апеляції, потерпілу ОСОБА_5 та її представника, які прохали задовольнити апеляцію потерпілої, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженог, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованими.
Так, із показань потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що засуджений 5 жовтня 2011 року знаходився на території належного їй підприємства та проводив відеозйомку, на її вимогу покинути територію підприємства відповів нецензурною лайкою, а потім схопив її за ліву руку та почав із силою тягти, на її крик не реагував і не відпускав. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відтягли від неї ОСОБА_2, який заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді синця на плечі, крім того вона відчувала сильну біль.
Свідок ОСОБА_8 показала, що 5 жовтня 2011 року, близько 12 годин знаходилася в офісі ОСОБА_5, почула на вулиці шум та нецензурну лайку. Вийшовши на вулицю побачила, як ОСОБА_2 схопив ОСОБА_5 двома руками за плечі. Вона намагалася відтягнути ОСОБА_2, однак не змогла. Коли підбігли інші люди, ОСОБА_2 відпустив ОСОБА_5, відштовхнувши її від себе.
Із показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що 5 жовтня 2011 року ОСОБА_2, висловлюючись на адресу ОСОБА_5 нецензурною лайкою та погрожуючи, схопив її за руку та почав тягти і відпустив тільки після втручання інших осіб.
Як вбачається із показань свідка ОСОБА_10, 5 жовтня 2011 року, в обідню перерву, ОСОБА_2 ходив по території СТО та фотографував на мобільний телефон. На зауваження ОСОБА_5 почав висловлюватись нецензурною лайкою, а потім схопив ОСОБА_5 за руки та на її прохання відпустити не реагував. На вимогу ОСОБА_9, ОСОБА_2 відпустив ОСОБА_5, відштовхнувши її.
Свідок ОСОБА_11 показала, що 5 жовтня 2011 року, близько 13 години, ОСОБА_5 вимагала від ОСОБА_2 покинути територію підприємства, на що той почав сваритися, а потім схопив ОСОБА_5 за руку та почав тягнути. Вона бачила у потерпілій великий синець на правій руці вище ліктя.
Згідно з даними висновку судово - медичної експертизи ОСОБА_5 заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синця по задній поверхні правого плеча в нижній третині, розмірами 15 х 9 см.
Із показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що близько 12 годин 30 хвилин 5 жовтня 2011 року він приїхав до дружини, на АДРЕСА_2 та побачив, що ОСОБА_2 мобільним телефоном проводить відеозйомку, пояснити свої дії відмовився. До нього підійшла дружина, та розповіла, що ОСОБА_2 схопив її за руку та намагався повалити на землю, погрожував їй, тоді він викликав міліцію.
Таким чином суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі зібрані по справі докази, допитав всіх свідків, очевидців злочину і обгрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у умисному заподіянні потерпілої ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень не грунті неприязнених відносин і правильно кваліфікував його дії за ст. 125 ч. 1 КК України.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача щодо неповного дослідження судом першої інстанції доказів по справі, а тому і недоведеності його вини у скоєнні злочину на думку колегії суддів є необгрунтованими.
Суд першої інстанції допитав свідка ОСОБА_7 щодо обставин скоєння злочину, надав їм відповідну оцінку та навів у вироку мотиви, чому він не бере їх до уваги.
Безпідставні і доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача щодо не дослідження судом першої інстанції відеозапису, який він зробив на мобільний телефон 5 жовтня 2011 року і який нібито підтверджує те, що він не наносив потерпілій тілесних ушкоджень.
Як вбачається із матеріалів справи, клопотання про перегляд відеозапису, який він зробив на мобільний телефон, ОСОБА_2 в судовому засіданні не заявляв, доповнити судове слідство не побажав. Крім того, як показав сам засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні, на мобільний телефон він зняв два сюжети, перший на 3 хвилини, другий на 2 хвилини 19 секунд, які відображали працюючий на СТО двигун.
Також колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляції представника цивільного відповідача щодо перегляду та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, складеного на ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП та прийняте по цьому протоколу судове рішення.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності вступила в законну силу і не може бути предметом перегляду в даному судовому засідання, при перегляді вироку суду, оскільки для перегляду постанов суду про накладення адміністративного стягнення існує інший порядок.
Але, що стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача щодо невірного вирішення судом першої інстанції цивільного позову потерпілої ОСОБА_5, то на думку колегії суддів вони є обгрунтованими в частині вирішення відшкодування потерпілої витрат на правову допомогу.
Нормами кримінально - процесуального Кодексу України не передбачено відшкодування витрат потерпілих від злочину на надання їм юридичної допомоги з боку професійних адвокатів та стягнення таких витрат із засуджених і відповідно до ст. 91 КПК України такі суми не є судовими витратами.
За таких обставин, доводи апеляції потерпілої ОСОБА_5 щодо стягнення на її користь із засудженого витрат на юридичну допомогу в сумі 4100 грн. є необгрунтованими, а вирок суду в цієї частині підлягає скасуванню.
Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_2, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При призначенні покарання суд врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та його вік. На думку колегії суддів призначене засудженому ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів і підстав для його зміни не вбачається.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування вироку, у справі не виявлено.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів апеляційного суду -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача - задовольнити частково.
Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 червня 2012 року, відносно ОСОБА_2 змінити, шляхом скасування стягнення із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 суми 2000 грн. у рахунок відшкодування судових витрат.
В іншій частини вирок суду залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_5- без задоволення.
СУДДІ:
Моїсеєнко Т. М. Ященко В. А. Безверхий О. М.