Судове рішення #24998955

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/1409/2012Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.


РІШЕННЯ


"18" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівМоісеєнко Т.І., Самойлової О.В.,

При секретаріХорунжий О.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - відділ у справах громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Судацького міського відділу Головного Управління МВС України в АР Крим про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 30 липня 2012 року,


В С Т А Н О В И Л А :


У травні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа - відділ у справах громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Судацького міського відділу Головного Управління МВС України в АР Крим, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом зняття відповідача з реєстрації за вказаною адресою, а також стягнути з останнього компенсацію моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі, який був розірвано, про що 29 серпня 1991 року відділом РАГС Судацької міської ради зроблено актовий запис. На підставі рішення виконавчого комітету Веселівської селищної ради м. Судак АР Крим від 18 листопада 1991 року їй виділено земельну ділянку площею 0,07 га по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального жилого будинку. Відповідно до Постанови Ради Крим № 323 від 21 грудня 1993 року «Про урегулювання питань прописки депортованих народів, які повернулись в Крим» на початку 2000 року вона зареєструвалась за вищезазначеною адресою. За вказаною адресою за її згодою також був прописаний відповідач. На підставі рішення Веселівської селищної ради м. Судак від 16 червня 2010 року № 990 земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0885 га передана їй у власність, про що 11 вересня 2011 року видано державний акт. Реєстрація відповідача та незаконне його проживання на належній позивачці земельній ділянці порушує права позивачки як власника земельної ділянки та перешкоджає їй у користуванні та розпорядженні майном, а також завдало моральної шкоди.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 30 липня 2012 року позов задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою шляхом зняття з реєстрації; зобов'язано відділ у справах громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Судацького міського відділу Головного Управління МВС України в АР Крим зняти ОСОБА_7 зняти з реєстрації за вищенаведеною адресою; стягнуто з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, надання неналежної оцінки доказам.

Так, апелянт зазначає, що реєстрація місця проживання відповідача не є перешкодою у користуванні земельною ділянкою, та зняття з реєстрації місця проживання особи охоплено не положеннями ЦК України або ЗК України а врегульовано спеціальним Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції ухваливши рішення про зобов'язання відділу у справах громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Судацького міського відділу Головного Управління МВС України в АР Крим зняти ОСОБА_7 зняти з реєстрації вийшов за межі позовних вимог.

В апеляційній скарзі також йдеться про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація місця проживання відповідача за адресою по АДРЕСА_1, який незаконно займає земельну ділянку, належну позивачці, добровільно відмовляється від зняття з реєстрації, чим порушує її права як власника земельної ділянки, що стало підставою для усунення перешкод шляхом зняття відповідача з місця реєстрації та стягнення компенсації моральної шкоди на користь позивачки.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте вказаним нормам права судове рішення не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Веселівської селищної ради м. Судак від 16 червня 2010 року № 990 земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0885 га передана їй у власність, про що 11 вересня 2011 року видано державний акт.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зокрема, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Статтею 152 ЗК України передбачені права власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка за адресою по АДРЕСА_1 згідно рішення виконавчого комітету Веселовської сільської ради АР Крим від 18 листопада 1991 року була виділена позивачці.

Згідно постанови Ради Міністрів Криму «Про регулювання питання місця реєстрації за місцем проживання депортованих народів, які повертаються до Криму»№323 від 21 грудня 1993 року (з наступними змінами) дозволено в порядку виключення здійснювати реєстрацію за місцем проживання громадян із числа депортованих, які прибули на постійне місце проживання за адресами земельних ділянок з незавершеним будівництвом. Органам внутрішніх справ по пред'явленню документів, зокрема у сільській місцевості при пред'явленні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, видавати домові книги.

Згідно пояснень відповідача на час здійснення реєстрації (2000 рік) за вказаною адресою сторонами був збудований будинок, однак відомості щодо його введення в експлуатацію матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії домової книги, виданою 08.09.2000 року для реєстрації громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1, відповідач 08.09.2000 року був зареєстрований за вказаною адресою (а.с.6-8).

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

А тому висновок суду першої інстанції про те, реєстрація відповідача була здійсненна лише на земельній ділянці відповідно до постанови Ради Міністрів Криму вказаній постанові є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (надалі по тексту Закон України) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Виходячи з того, що вказаний Закон України є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України). Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року №6-57цс11.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В ході розгляду справи, представником позивачки була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зняття відповідача з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 (а.с.30).

Вимоги щодо права користування відповідачем приміщеннями, які розташовані на вказаній земельній ділянці, предметом розгляду суду першої інстанції не були.

Проте, суд, вирішуючи справу в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власністю, на вищевказані норми закону та обставини справи уваги не звернув й відповідно належним чином не вирішив питання про те, чи порушує реєстрація відповідача за місцем проживання права позивачки як власника земельної ділянки, чи вірно нею обрано спосіб захисту порушеного її права власності на земельну ділянку шляхом пред'явлення позову про зняття відповідача з реєстраційного обліку та з урахуванням того, що питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства, належним чином не визначився із наявністю правових підстав для задоволення таких позовних вимог.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зняття відповідача з реєстрації за місцем проживання.

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Покладаючи обов'язок на відділ у справах громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Судацького міського відділу Головного Управління МВС України в АР Крим зняти ОСОБА_7 зняти з реєстрації за адресою по АДРЕСА_1, суд першої інстанції не врахував, що таких вимог позивачем заявлено не було і вказана особа, на яку покладений обов'язок, до участі у справі залучена не була.

Також не можна погодитися з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації моральної шкоди, завданої їй внаслідок незаконного зайняття відповідачем земельної ділянки.

Такі висновки суду першої інстанції суперечать матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копії домової книги, відповідач зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1. Відомості щодо незаконності його реєстрації та як наслідок і проживання за вказаною адресою матеріали справи не містять.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.1167 ЦК України, ст.60 ЦПК України суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо задоволення вимог позивачки про стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди внаслідок незаконного зайняття відповідачем належної їй земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,


В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 30 липня 2012 року задовольнити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 30 липня 2012 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - відділ у справах громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Судацького міського відділу Головного Управління МВС України в АР Крим про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня його проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Т.С. Авраміді Т.І. Моісеєнко О.В. Самойлова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація