РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1020/2012Головуючий суду першої інстанції:Хачикян А.Х.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"28" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівПриходченко А.П., Самойлової О.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Партизанської сільської ради Кіровського району АР Крим, треті особи приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу АР Крим, відділ Держкомзему в Кіровському районі АР Крим, Кіровська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 15 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Партизанської сільської ради Кіровського району АР Крим, треті особи приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу АР Крим, відділ Держкомзему в Кіровському районі АР Крим, Кіровська районна державна адміністрація, у якому просить визнати право власності на земельну ділянку розташовану на території Партизанської сільської ради Кіровського району АР Крим, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8
Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки НОМЕР_1 площею 2,60 га в межах згідно з планом, розташованої на території Партизанської сільської ради Кіровського району, яку він заповідав позивачу. Останній прийняв у встановленому порядку спадщину. Звернувшись до нотаріальної контори для її оформлення, позивач отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку не відповідає вимогам закону. Позивач вважає, що його права порушені, просить їх захистити у судовому порядку.
Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 15 лютого 2012 року у позові відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду представник ОСОБА_6- ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Також в апеляційній скарзі йдеться про помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 за життя отримав державний акт ІІІ-КМ № 071006 від 28 серпня 2002 року на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 2,60 га в межах згідно з планом, розташованої на території Партизанської сільської ради Кіровського району.
18 травня 2006 року ОСОБА_8 у встановленому законом порядку склав заповіт, у якому все майно заповідав ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.
ОСОБА_6 прийняв спадщину, звернувшись 31 травня 2011 року з заявою про її прийняття до нотаріальної контори у встановленому порядку.
01 червня 2011 року ОСОБА_7 відмовилась від отримання належної їй обов'язкової частки в спадщині., яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_8
Постановою Приватного нотаріуса Кіровського районного нотаріального округу АР Крим від 28 листопада 2011 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді вищезазначеної земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення позову відсутні, позивачем неправильно обрано спосіб захисту його прав.
З таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 125 ЗК України (у редакції чинної на момент видачі державного акту) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Отже виходячи з того, що державний акт ІІІ-КМ № 071006 від 28 серпня 2002 року на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 2,60 га в межах згідно з планом, розташованої на території Партизанської сільської ради Кіровського району був зареєстрований у встановленому порядку, то ОСОБА_8 набув право власності на вказану земельну ділянку.
Також зазначене право ОСОБА_8 визнається відповідачем та Кіровською районною державною адміністрацією в АР Крим, що вбачається з листа від 26 грудня 2011 року (а.с. 27).
Той факт, що ОСОБА_8 був виданий державний акт про право приватної власності на земельну ділянку за формою, встановленою Постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» від 13 березня 1992 року N 2201-XII, в той час як набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 2 квітня 2002 р. N 449 не є підставою для висновку, що ОСОБА_8 не набув право власності на вищезазначену земельну ділянку.
Так Постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» від 13 березня 1992 року N 2201-XII затверджені форми державних актів: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю; на право постійного користування землею. Втратила чинність вказана постанова лише згідно із Законом України від 11 грудня 2003 року N 1377-IV.
Постановою Верховної Ради України «Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення» від 22 травня 2003 року N 882-IV рекомендовано Кабінету Міністрів України забезпечити видачу громадянам та юридичним особам, які отримують земельні ділянки у власність, державних актів на право власності на земельну ділянку, форму яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою".
На виконання вказаної постанови Держкомзем України прийнято наказ № 140 від 28 травня 2003 року «Про використання бланків державних актів», яким передбачено припинення використання бланків старого зразка до 1 липня 2003 року.
Таким чином, підстави вважати, що ОСОБА_8 виданий державний акт на право приватної власності старого зразка у супереч нормативним актам, що діяли на час його видачі, відсутні.
Крім того, здійснюючи видачу державного акту Партизанська сільська рада народних депутатів Кіровського району діяла як суб'єкт владних повноважень і повинна дотримуватись діючих законів, та підзаконних актів. Вони мали виняткові повноваження щодо видачі державного акту, не погоджуючи свої дії і рішення з особою на користь якої видається державний акт. Останній не мав і не міг мати можливості вплинути на правильність оформлення державного акту. Тому вищезазначений факт видачі державного акту про право власності на землю за формою, встановленою Постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» від 13 березня 1992 року N 2201-XII, яка не втратила чинність не може бути безумовною підставою для висновку про не набуття ОСОБА_8 права власності на землю.
Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Положеннями ст.1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
З огляду на те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_8 мав право власності на спірну земельну ділянку, це право перейшло за правом спадкування за заповітом до ОСОБА_6, який у встановленому порядку прийняв спадщину.
У п. 23 Пленуму Верховного Суду АР Крим «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
За таких обставин, враховуючи, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді спірної земельної ділянки, чим були порушенні його права на спадщину, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилковому висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Наявні всі юридичні обставини для захисту прав останнього у визначений ним спосіб.
Посилання суду на те, що позивач неправильно обрав спосіб захисту і не вживав заходів щодо отримання державного акту на право власності на землю встановленої форми не заслуговують уваги, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість заміни державного акту на право власності на землю (одного зразку на інший) за заявою спадкоємця особи, на ім'я якого він виданий.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 15 лютого 2012 року - задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 15 лютого 2012 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до Партизанської сільської ради Кіровського району АР Крим, треті особи приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу АР Крим, відділ держкомзему в Кіровському районі АР Крим, Кіровська районна державна адміністрація про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 2,60 га в межах згідно з планом, розташованої на території Партизанської сільської ради Кіровського району, що належала ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-КМ № 071006 від 28 серпня 2002 року.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді :
Т.С. Авраміді О.В. Самойлова А.П. Приходченко