а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2008 р. Справа № 2-а-5836/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : в судове засідання не з'явилася, проте надала заяву про розгляд справи у її
відсутності
відповідача : в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його
відсутності
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області
про: стягнення недоплачених щомісячних підвищень до пенсіїї
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про стягнення 2638,10 гривень заборгованості, що виникла внаслідок недоплати позивачу пенсії за період з січня 2002 по січень 2006 років.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що, оскільки вона є учасником війни, то відповідно до вимог ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22.10.1993 року (в редакції 1996 року), в період його дії, вона мала право на підвищення на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
При цьому, у позовній заяві остання зазначила, що розрахунок даного підвищення необхідно здійснювати, беручи до уваги розмір мінімальної пенсії за віком, який з 01.07.2003 р. по 01.01.2004 р. становив 50 гривень, у 2004 році - 92,45 гривень, у 2005 році - 332 гривень.
В судове засідання позивач не з'явилася, проте надала суду заяву, в якій просить суд позов задовольнити в повному обсязі та розглядати справу у її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надав письмове заперечення вих. №456/06-26/09 від 23.04.2008 року, в якому зазначив, що управління Пенсійного фонду, здійснюючи розрахунок зазначеного підвищення правомірно користувалося положеннями постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”від 03 січня 2002 року №1, відповідно п. 2 якої розрахунок підвищень, що передбачений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, повинен провадитись виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., оскільки зазначена постанова не визнана в установленому законом порядку неконституційною.
Окрім цього, представником відповідача було надано заяву вих. №460/06-26/09 від 23.04.2008 року, у якій просив відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки останнім пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданого 17.01.2002 року управлінням праці і соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області, та має право на пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист”(в редакції з останніми змінами від 08.09.2005 року) учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Стосовно розміру мінімальної пенсії, яка служить базою для обчислення надбавок та підвищень до пенсій особам, які мають статус ветерана війни, Кабінет Міністрів України постановою №1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”встановив, що підвищення до пенсії, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, починаючи з 01 січня 2002 року, здійснюються, виходячи з розміру 19,91 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ч. 1 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, доплати до пенсії за 2002-2006 роки нараховувались і виплачувались позивачу у встановленому законодавством обсязі.
Згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№2939-IV від 5 жовтня 2005 року до частини четвертої статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”були внесені зміни, а саме: “учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”№2939-IV від 5 жовтня 2005 року пункт 4 цього Закону набирає чинності з 1 січня 2007 року.
З урахуванням внесених змін з 1 січня 2007 року позивачу виплачується щомісячно підвищення до пенсії як учаснику війни, обчислюване з встановленого законами України прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії згідно із Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач від сплати судового збору звільнена відповідно до ст. 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про стягнення недоплачених щомісячних підвищень до пенсіїї відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.06.08
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 25.06.2008 року постанова не набрала законної сили
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: