УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 р.

м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого суддів секретаря з участю:

Бідочко Н.П.

Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

Шпилик В.В.

ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,

позивачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 10 липня 2006 року,-

встановила:

Рішенням Тисменицького районного суду від 10 липня 2006 р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.

Неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишено на проживанні з матір"ю.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з"ясування судом обставин справи, порушенні норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд не задоволив його клопотання про надання 4-х місячного строку для примирення в порядку ст. 176 ч.4 ЦПК України, як необхідного для збереження сім"ї, а обмежився тільки наданням місячного строку, що виявилось недостатнім.

Оскільки суд не з"ясував належно можливості збереження їхньої сім"ї, тому прийшов до помилкового висновку, що відносини між сторонами виключають таку можливість зазначив апелянт.

Просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, представника ОСОБА_2, заперечення ОСОБА_3 перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суд 1 інстанції виходив з того, що сторони по справі виключають можливість збереження сім"ї.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сімейні відносини між сторонами не склалися, на протязі останніх 2 років подружніх стосунків вони не підтримують, проживають окремо.

Справа № 22-а-1164/2006 р. Категорія 35

Головуючий у 1 інстанції Струтинський P.P. Доповідач Бідочко Н.П.

Посилання апелянта на те, що суд не з"ясував можливості збереження їхньої сім"ї, не задоволивши клопотання на підставі п.4 ст. 176 ЦПК України про надання більшого терміну для примирення, ніж один місяць, не заслуговує на увагу, оскільки не грунтується на вимогах закону.

Норма ст. 176 п.4 ЦПК України (в редакції 2004 р.), на яку посилається апелянт, передбачає пояснення осіб, які беруть участь у справі, а не порядок встановлення строку примирення сторін.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія не вбачає.

Апелянт просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, проте підстав, передбачених ст. 311 ЦПК України, не наводить.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду від 10 липня 2006 р. залишити без зміни.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання її законної сили.

Судді:

Н.П. Бідочко О.Ю. Беркій О.В. Пнівчук