Справа № 11-742/200бр. Головуючий 1-ї інстанції Крутій Ю.П.
Категорія: ст. 186 ч. 2 КК Доповідач апеляційної інстанції
України Хомік І.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду миколаївської області в складі
головуючого Ржепецького О.П. суддів: Гребенюк В.І., Хоміка І.М. за участю прокурора: Данчука В.М. засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну
справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок
Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.07.2006р., яким
ОСОБА_1, уродженця м.
Миколаєва, раніше судимого 04.03.2004р.
Ленінським районним судом м. Миколаєва
за ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 263, 69, 70 КК
України - до 2-х років позбавлення волі,
09.03.2005р. звільненого умовно-
достроково на 7 місяців 27 днів. Засуджено:
за ст. 186 ч. 2 КК України - до 4-х років позбавлення волі;
за ст. 190 ч. 2 КК України - до 1-го року позбавлення волі;
за ст. 309 ч. 1 - до 1-го року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого остаточно призначено до відбуття 4 роки позбавлення волі. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 - 600 грн., ОСОБА_3 - 680 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 08.04.2006р. приблизно о 2000 годині він, діючи повторно, знаходячись біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ОСОБА_4, яке виразилось в намірі передати телефон ОСОБА_3 за його дорученням, що не відповідало дійсності, заволодів телефоном «LG G-1880» в якому знаходилась СІМ-карта мобільного оператора «Київ-Стар», чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 730 грн., розпорядившись викраденим на свій розсуд.
21.04.2006р. приблизно о 0220 годині ОСОБА_1, діючи повторно, знаходячись в інтернет-кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи намір на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав гроші в сумі 600 грн., що належали гр. Топольникову, але був поміченим свідком ОСОБА_5 і усвідомлюючи, що його дії стали носити відкритий характер, зник з місця злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Того ж дня засуджений приблизно о 1500 годині знаходячись на зупинці «Космос» по вул. Космонавтів в м. Миколаєві незаконно придбав у не встановленої в ході досудового слідства особи особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс вагою 9,3 г. для власного вживання, без цілі збуту, і зберігаючи його при собі направився до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1, де був затриманий працівниками міліції.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому судом покарання, посилаючись на незадовільний стан свого здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 в підримання своєї апеляції, думку прокурора, заперечувавшого проти задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає їх підлягаючими чатковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведенність вини засудженого ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах, за обставин викладених у вироку суду, підтверджуються сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні і за епізодами скоєння шахрайських дій та незаконних дій з наркотичними засобами, його дії судом кваліфіковані вірно за ст. 190 ч.2 та ст. 309 ч.І КК України.
Що стосується кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 по епізоду заволодіння грошима ОСОБА_2 в інтернет-клубі ІНФОРМАЦІЯ_2, то суд дав їм невірну юридичну оцінку, не прийнявши до уваги дослідженні в судовому засіданні докази.
Будь-яких доказів, що свідчили б про скоєння засудженим ОСОБА_1 відкритого заволодіння грошима в інтернет-клубі, в судовому засіданні не встановлено.
Досліджуючи докази по даному епізоду, суд взагалі обмежився лише допитом підсудного та дослідженням заяви потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 3), в якій він повідомляє про таємне викрадення у нього невстановленою особою грошей на суму 600 грн.
Засуджений ОСОБА_1 судовому засіданні не заперечував факт викрадення грошей в інтернет-клубі, пояснюючи, що він скориставшись відсутністю адміністратора і оператора ігрового залу, гаєм но викрав зі столу коробку з грошима, яку сховав під рукою і вийшов з приміщення клубу. Вже знаходячись на вулиці, він підійшов до малознайомих хлопців, яким розповів, що вкрав гроші, після чого з місця події пішов.
Свідок ОСОБА_6, якому засуджений на вулиці розповів про викрадення грошей, в судовому засіданні не допитувався і будь-яких інших доказів, які б свідчили про відкрите заволодіння засудженим ОСОБА_1 грошима потерпілого ОСОБА_2, в судовому засіданні не встановлено, в зв"язку з чим його дії підлягають перекваліфікації зі ст. 186 ч.2 на ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, скоєне повторно.
В зв'язку з перекваліфікацією дій засудженого ОСОБА_1, йому слід призначити покарання за санкцією вказаного злочину, але враховуючи його меншу ступінь тяжкості, покарання слід призначити менше ніж раніше призначене судом, тим самим частково задовольнивши апеляцію засудженого.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КГЖ України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7.07.2006р. стосовно засудженого ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувавши його дії зі ст. 186 ч.2 на ст. 185 ч.2 КК України, з призначенням покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 190 ч.2, 309 ч.І КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.