копія
Провадження № 11/2290/569/2012
Справа № 2209/853/2012 Головуючий в 1-й інстанції Вознюк Р.В.
Категорія: ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України Доповідач Суслов М. І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.09.2012 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Суслова М.І.,
суддів Ващенка С.Є., Курдзіля В.Й.,
при секретарі
судового засідання Боднарчук Я.Д.,
з участю прокурора Смакогуза І.А.,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Красилівського районного суду від 11 червня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком Красилівського районного суду від 11 червня 2012 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні перебуває важкохворий син, інв. третьої групи, невійськовоповинного, працюючого трактористом ВАТ „Укрзернопром", раніше не судимого, -
засуджено за:
- ч.2 ст.309 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, за виключенням житла.
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, за виключенням житла.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взято під варту в залі суду.
Строк покарання засудженому рахується з 11 червня 2012 року, у цей строк зараховано час перебування під вартою з 30 січня по 02 лютого 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області судових витрат в сумі 1181 грн. 88 коп. за проведення експертних досліджень.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_3 засуджено за те, що в середині грудня 2011 року в АДРЕСА_1 він, неподалік свого місця проживання на березі знайшов дві рослини коноплі, які приніс до себе додому, по АДРЕСА_1, відокремив листя від стебел коноплі та висушив.
27 січня 2012 року біля 14 год. 25 хв. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 під час проведення оперативної закупівлі, продав за 150 гривень ОСОБА_5 особливо -небезпечний наркотичний засіб -канабіс, висушена маса якого становить 44,08 г.
Повторно, 30 січня 2012 року о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_1, він під час проведення оперативної закупівлі, прожав за 100 гривень ОСОБА_10 особливо -небезпечний наркотичний засіб -канабіс, висушена маса якого становить 40,90 гр.
Крім того, 30 січня 2012 року в АДРЕСА_1 в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 під час огляду місця події виявлено три картонних короба, в яких знаходився особливо -небезпечний наркотичний засіб -канабіс, висушена маса якого становить 629,72 гр., який зберігав без мети збуту.
В поданій апеляції, як вбачається з її змісту, засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, пом'якшивши призначене покарання. При цьому просить врахувати, що щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав, а також посилається на важке матеріальне становище, Зокрема, його син важкохворий, для його лікування необхідні грошові кошти, іншого способу їх заробити він не знайшов, все життя важко працював в сільськогосподарському виробництві механізатором, сам хворіє.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суд, засудженого та в його інтересах захисника на підтримання доводів апеляції з посиланням на цілий ряд обставин, які пом'якшують покарання, та дають підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, з звільненням від його відбування з випробовування, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши додатково надані захистом документи та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати
в в а ж а є
апеляцію засудженого як таку, що підлягає частковому задоволенню.
Вина ОСОБА_3 в незаконному придбанні, виготовленні і зберіганні наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинений повторно при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
ОСОБА_3 визнав, що в середині грудня 2011 року неподалік від свого місця проживання в АДРЕСА_1 на березі знайшов дві рослини коноплі, які приніс в будинок АДРЕСА_1, відокремив листя від стебла та висушив.
27 і 30 січня 2012 року близько 14-14.30 год. за місцем свого проживання двічі продавав за 150 і 100 грн. незнайомій особі висушений наркотичний засіб-канабіс, який в перерахунку на суху речовину становив в першому випадку 44.08, а в другому-40.9 грам. В цей же день 30 січня працівниками міліції було в нього вилучено висушену коноплю в перерахунку на суху речовину 629.72 грам, яку він зберігав без мети збуту.
Його вина у вчиненому підтверджується поясненнями свідків-понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які під час проведення в січні 2012 року оперативної закупки наркотичних засобів у засудженого були присутніми при вилучені в незнайомої особи висушеної трави, яку він придбав в останнього за 150 і 100 грн., а при обшуку господарства продавця було вилучено листя сушеної коноплі і грошові купюри, які світилися жовтим кольором в ультрафіолетових променях. Власник коноплі і грошей пояснював, що наркотичний засіб зберігав для власних потреб.
Об'єктивно вина ОСОБА_3 підтверджується матеріалами проведення оперативної закупівлі в нього наркотичної сировини, протоколами огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події, висновками судово-хімічних експертиз вилученої сировини у продавця та закупника, згідно яких вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, що в перерахунку на суху речовину становить, відповідно, 629.72 г., 44.08г. і 40.9 г.
Цим та іншим доказам в їх сукупності місцевий суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував його дії за ст.ст. 307 ч.2 , 309 ч.2 КК України.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_3 реальну міру покарання в межах санкції статей, за якими той обвинувачувався, суд, обґрунтовано врахувавши характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, в недостатній мірі вивчив особу винного та врахував обставини, що пом'якшують покарання.
В апеляційній інстанції при перевірці доводів апеляції засудженого було достовірно встановлено, що останній виключно позитивно характеризується по місцю проживання і роботи, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, визнав вину і щиро розкаявся, в нього фактично на утриманні перебуває дорослий важкохворий син, інвалід третьої групи, він сам важко хворіє, здійснює догляд за пристарілою родичкою дружини, що потребує постійного догляду внаслідок перенесених захворювань, займається суспільно-корисною працею та приймає активну участь в громадському житті села, є депутатом сільської ради.
Наведені обставини та відсутність обставин, що обтяжують покарання, давали підстави місцевому суду обговорити можливість перейти до іншого більш м'якого виду покарання в межах, визначених ст.69 КК України.
Одночасно з викладеним колегія суддів приходить до переконання, що районним судом в недостатній мірі прийнято до уваги і відношення засудженого до суспільно-трудових обов'язків, згідно яких, як стверджує довідка з місця роботи, він за 35 років роботи механізатором 12 років працював з шкідливими умовами праці, за багаторічну плідну працю в галузі сільського господарства неодноразово заохочувався керівництвом підприємства і району (а.с.182-184).
Судова палата приймає до уваги і збіг надзвичайно тяжких особистих, сімейних та інших обставин засудженого -важке захворювання сина, на лікування якого необхідні значні матеріальні затрати, хвороба самого засудженого та його дружини, відсутність постійної роботи, важкий матеріальний стан, викликаний незначними грошовими надходженнями в сім'ю, негативно вплинули на його психіку, викликали стан розпачу, надмірну дратівливість і гарячковість, що не сприяло належному здійсненню самоконтролю за поведінкою і вчинками.
Сукупність вказаних обставин, з яких чотири пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, переконує колегію суддів в можливості застосування щодо ОСОБА_3 вимоги ст.69 КК України, призначивши більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, як в частині основного покарання, так і в частині додаткового, звільнивши його від такого, яке було призначено судовим рішенням місцевого суду.
При цьому апеляційна інстанція вважає, що призначення засудженому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, буде цілком достатнім для його виправлення та запобіганню вчинення нових злочинів.
Підстав для ще більшого пом'якшення, в тому числі і з звільненням від відбування покарання з випробовуванням, про що зазначає в своїй апеляції засуджений, колегія суддів не знаходить.
За таких обставин не можуть бути задоволеними клопотання трудового колективу ТОВ ЅУкрзернопром-КрасилівЅ від 20.06.2012 року та виконавчого комітету Васьківчицької сільської ради Красилівського району Хмельницької області від 25.06.2012 року про призначення покарання ОСОБА_3 не пов'язаного з позбавленням волі.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
апеляцію засудженого задовільнити частково.
Вирок Красилівського районного суду від 11 червня 2012 року стосовно ОСОБА_3 в частині призначеного покарання змінити.
Призначити йому покарання:
- за ст. 307 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України, і до основного, і до додаткового, - 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ст. 309 ч.2 КК України -2 (два) роки позбавлення волі;
У відповідності з вимогами ч.1 ст. 70 КК України остаточно, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий -суддя /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов