копія

Провадження № 11/2290/551/2012

Справа № 2211/616/2012 Головуючий в 1-й інстанції Стасюр Р.М.

Категорія: ст.152 ч.1 КК України Доповідач Суслов М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого -судді Суслова М.І.,

суддів Болотіна С.М., Шершуна В.В.,

з участю прокурорів Войтюка М.П., Смакогуза І.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Нетішинського міського суду від 19 червня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Вироком Нетішинського міського суду від 19 червня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великий Правутин Славутського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, вдівця, працюючого прибиральником в КП НМР ЖКО м. Нетішин, раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст.152 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально -виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися у вказані органи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу, звільнено з -під варти в залі суду негайно.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до ст.81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що 29 грудня 2011 року о 12 год. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні власної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, вирішив вступити в статеві зносини із невісткою ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, скориставшись відсутністю сторонніх осіб у вказаній квартирі, застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось у поштовхах, здавлені рук та шиї ОСОБА_3, користуючись при цьому явною перевагою у фізичній силі роздягнув останню та кинув на ліжко. Після цього, ОСОБА_2, подолавши опір потерпілої, всупереч її волі вступив з нею в природній статевий акт.

Згідно висновку експерта №397 від 30.12.2011 року потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця у внутрішньо-верхньому квадраті правої молочної залози, два синця в нижній третині лівої бокової поверхні, синець в середній третині лівої бокової поверхні шиї, садно передньої поверхні лівого стегна у верхній третині, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня.

В поданій апеляції прокурор не оспорюючи факту повного доведення вини засудженого ОСОБА_2 та правильності кваліфікації його злочинних дій просить вирок в частині призначення покарання, яке внаслідок м'якості не відповідає тяжкості скоєного злочину скасувати, постановити новий, яким засудити ОСОБА_2 за ч.1 ст.152 КК України на 3 роки позбавлення волі. При цьому зазначає, що судом в недостатній мірі враховано суспільну небезпеку скоєного, а також і те, що ОСОБА_2 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку доводів апеляції державного обвинувача, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого на їх спростування, перевіривши додатково надані захистом матеріали з лікувальних установ, згідно яких ОСОБА_2 важко хворіє, перебуває на стаціонарному лікуванні і перебувати в залі судового засідання за станом здоров'я не в змозі, вивчивши матеріали і клопотання потерпілої про залишення без зміни судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне провести перегляд апеляційних вимог прокурора у відсутність засудженого, а апеляцію прокурора визнати такою, що задоволенню не підлягає.

Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Кваліфікація злочинних дій засудженого ОСОБА_2 за ч.1 ст.152 КК України є вірною.

Міра покарання засудженому призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчиненого ними злочину та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України судом враховано тяжкість скоєного злочину і думку потерпілої ОСОБА_3, яка не має будь -яких претензій ні матеріального, ні морального характеру та просила суд не позбавляти його волі.

Твердження прокурора про м'якість обраного засудженому покарання та необхідність обрання більш суворого не ґрунтується на вимогах матеріального права, не узгоджується з мотивацією місцевого суду про наявність обставин, які в своїй сукупності істотно пом'якшують призначене винному покарання і дають підстави визнати їх такими, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого та спростовуються вимогами кримінального закону про загальні засади призначення такого.

При цьому колегія суддів наголошує, що покарання ОСОБА_2 судом першої інстанції обиралося з врахуванням саме позиції потерпілої ОСОБА_3 і, на думку апеляційної інстанції, є цілком достатнім для виправлення останнього та запобігання вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин підстав до скасування вироку, постановлення нового з обранням засудженому реальної міри покарання, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а:

Вирок Нетішинського міського суду від 19 червня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду

Хмельницької області М.І.Суслов