24.09.2012

Справа № 3/1416/1825/2012р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Беспрозванний О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч.1 КУпАП :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, фізичної особи - підприємця, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2012 року, під час проведення перевірки інспектором праці Зоріною К.В. фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, були виявлені такі порушення:

Зміст трудового договору між працівницею та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 не відповідає типовій формі трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001р. №260 та п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України. Так, наприклад у п.2 трудового договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не визначено докладні характеристики роботи, дотримання правил (а лише вказано -обов'язки продавця непродовольчих товарів), вимоги до рівня її виконання, якість виконання робіт, строків її виконання. Пунктом 6 не визначено початок та закінчення відпустки, вказана лише її тривалість -24 к.д. за графіком, що не відповідає типовій формі трудового договору, де конкретно повинно бути визначено істотні умови. Дане свідчить про порушення ст.29 КЗпП України.

Підприємцем ОСОБА_1 не визначено в трудовому договорі з працівницею, яка виконує кваліфіковану працю (продавець) розряд для визначення рівня посадового окладу працівника, що не відповідає ч.3 ст.6 Закону України «Про оплату праці».

Жодним нормативним документом не встановлено строки виплати заробітної плати, що не відповідає вимогам ст.115 КЗпП України, відповідно до якої заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, або нормативному акті роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У ОСОБА_1 відсутні Правила внутрішнього трудового розпорядку, які встановлюють порядок прийому та звільнення працівників, основні обов'язки працівників, основні обов'язки адміністрації, робочий час та його використання, заохочення за успіхи в роботі, відповідальність за порушення трудової дисципліни, що є порушенням ст.142 КЗпП України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 формально вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП. Але, враховуючи малозначність даного порушення, те, що шкідливі наслідки від даного правопорушення не наступили, працівник тільки розпочав працювати, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 283-285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 ч.1 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги чи протесту прокурора протягом 10 діб з дня її винесення.

Суддя: О.В. Беспрозванний