КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2012 № 18/078-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Алданової С.О.

Чорногуза М.Г

при секретарі Марвано А.Т.,

за участю представників учасників судового процесу згідно з протоколом судового засідання від 05.10.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті»

на ухвалу господарського суду Київської області

від 13.08.2012р.

за заявою Підприємства «GMB-Україна», заснованого на власності австрійської фірми GMB Handles-und Vertretung GMBH»

про забезпечення позову

у справі №18/078-12 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Підприємства «GMB-Україна», заснованого на власності австрійської фірми GMB Handles-und Vertretung GMBH»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Інфініті Сервіс»

про стягнення 138 688 430,34 грн. та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012р. Підприємство «GMB-Україна», засноване на власності австрійської фірми GMB Handles-und Vertretung GMBH», (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» про стягнення заборгованості у розмірі 138 688 430,34 грн. за Кредитним договором №0626/01 від 26.06.2007р., а також про зобов'язання відповідача передати позивачу в іпотеку будівлі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2012р. позов Підприємства «GMB-Україна», заснованого на власності австрійської фірми GMB Handles-und Vertretung GMBH» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №18/078-12.

Разом із позовною заявою Підприємство подало заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просило господарський суд:

- накласти арешт на грошові суми та інші цінності ТОВ «Інфініті», що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах на загальну суму 138 688 430,34 грн.;

- заборонити ТОВ «Інфініті» розпорядження шляхом відчуження, зменшення або застави частки у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «Інфініті Сервіс»;

- заборонити ТОВ «Інфініті» здійснення дій, в тому числі шляхом голосування або видачі довіреності іншій особі для участі у зборах і голосування, щодо прийняття рішень загальними зборами учасників ТОВ «Інфініті Сервіс» з питань розпорядження майном ТОВ «Інфініті Сервіс» шляхом відчуження, передачі такого майна в іпотеку, заставу, оренду, суборенду, користування, лізинг, тощо;

- заборонити ТОВ «Інфініті» розпорядження належними йому об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, буд. 1, вул. Софіївська, будинки 1 - 18, вул. Віденська, будинки 1 - 18, та іншим майном Товариства шляхом відчуження, переоформлення права власності на таке майно, передачі такого майна в іпотеку, заставу, оренду, суборенду, користування, лізинг тощо;

- заборонити ТОВ «Інфініті Сервіс» розпоряджатися належними йому об'єктами нерухомого майна, шляхом відчуження, переоформлення права власності на таке майно, передачі в іпотеку, заставу, оренду, суборенду, користування, лізинг;

- заборонити Комунальному підприємству «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» здійснювати реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, буд. 1, вул. Софіївська, будинки 1 - 18, вул. Віденська, будинки 1 - 18;

- заборонити Комунальному підприємству «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» здійснювати реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна на ТОВ «Інфініті» та/або на ТОВ «Інфініті Сервіс».

На думку позивача, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому прийнятого за результатами розгляду спору судового рішення.

Обгрунтовуючи свої доводи, позивач вказував на неналежне виконання відповідачем (позичальником за кредитним договором) своїх зобов'язань перед новим кредитором (іпотекодержателем, позивачем), до якого право вимоги перейшло на підставі укладеного 01.06.2012р. із ПАТ «КБ «Актив-Банк» договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором №0626/01 від 26.06.2007р. (далі - Кредитний договір). За поясненнями позивача, відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту, повідомлення кредитора про закриття та/або відкриття рахунків в банківських та інших фінансових установах, про зміну номерів банківських рахунків тощо, що, на думку позивача, свідчить про відсутність у відповідача намірів здійснювати погашення кредиту та пов'язаних з ним платежів і, водночас, позбавляє позивача реалізувати право на договірне списання коштів з рахунку відповідача на погашення кредитної заборгованості. Неповернення кредитних коштів та приховування від кредитора обов'язкової за умовами Кредитного договору інформації, за оцінкою позивача, свідчить про спроби відповідача здійснювати фінансові операції по приховуванню грошових коштів, достатніх для задоволення вимог кредитора.

Крім того, позивач вказував на невиконання позичальником своїх зобов'язань за Договором іпотеки від 26.06.2007р. (далі - Договір іпотеки), яким забезпечувалось виконання його кредитних зобов'язань, в частині отримання письмової згоди іпотекодержателя на будівництво на переданій в іпотеку земельній ділянці жилих або нежилих будівель, на введення їх в експлуатацію і набуття права власності на ці будівлі, а також в частині передачі цих будівель в іпотеку іпотекодержателю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2012р. №18/078-12 заяву Підприємства «GMB-Україна», заснованого на власності австрійської фірми GMB Handles-und Vertretung GMBH», про забезпечення позову задоволено частково:

- накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, а в разі їх недостатності, на інші активи (рухоме та нерухоме майно, майнові права) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» в межах суми позову 138 688 430,34 грн.;

- накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті» будь-яким особам, в тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс» здійснювати дії по розпорядженню земельними ділянками за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, в тому числі майновими правами на зазначені земельні ділянки, шляхом відчуження, вчинення дій по зменшенню чи знищенню, передачі в заставу, іпотеку, вносити в якості внеску до статутного капіталу;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті» будь-яким особам, в тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс» здійснювати дії по розпорядженню об'єктами нерухомого майна, розташованими за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, шляхом відчуження, переоформлення права власності на такі об'єкти, шляхом відчуження, вчинення дій по зменшенню чи знищенню, передачі таких об'єктів в іпотеку, заставу, внесення в якості внеску до статутного капіталу, передачі прав володіння, користування і розпорядження на такі об'єкти;

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті» та будь-яким іншим особам, в тому числі на підставі довіреностей чи інших уповноважуючих документів, вчиняти дії по розпорядженню часткою в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс», в тому числі щодо розпорядження належним останньому майном (відчуження, вчинення дій по зменшенню чи знищенню, передачі такого майна в іпотеку, заставу, внесення в якості внеску до статутного капіталу, передачі прав володіння, користування і розпорядження на таке майно);

- заборонено Державному реєстратору Києво-Святошинської районної державної адміністрації у Київській області проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс», пов'язаних із відчуженням (відступленням) чи іншим переходом до іншої особи прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» на частку у статутному (складеному) капіталі ТОВ «Інфініті Сервіс»;

- заборонено Комунальному підприємству «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» здійснювати реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16,17,18.

Місцевий господарський суд відмовив позивачу у задоволенні заяви в частині вимог про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу приймати рішення на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс» з питань розпорядження належним останньому майном з посиланням на положення ч.4 ст.67 ГПК України України, згідно якої не допускається забезпечення позову шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову суд першої інстанції погодився із доводами позивача та задовольнив їх.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу господарського суду Київської області від 13.08.2012р. у справі №18/078-12 скасувати повністю.

За оцінкою скаржника, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що протягом усього строку дії Кредитного договору він належним чином виконував свої грошові зобов'язання перед ПАТ «КБ «Актив-Банк», а остаточне повернення кредитних коштів не було здійснено, оскільки ТОВ «Інфініті» вважало, що Договір відступлення права вимоги від 01.06.2012р. був укладений між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та Підприємством із порушеннями діючого законодавства України і в судовому порядку його оскаржило. Однак, станом на день звернення Підприємства до господарського суду з даним позовом спір про визнання Договору про відступлення права вимоги не вирішений.

Крім того, відповідач вказував на безпідставність доводів позивача, з якими погодився господарський суд, про невиконання Товариством зобов'язань щодо надання кредитору інформації про відкриття нових банківських рахунків, оскільки під час дії Кредитного договору нові рахунки Товариство не відкривало.

Серед інших доводів апеляційного оскарження відповідач зазначив, що вжиті господарським судом заходи забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті» та будь-яким іншим особам, в тому числі на підставі довіреностей чи інших уповноважуючих документів, вчиняти дії по розпорядженню часткою в статутному капіталі ТОВ «Інфініті Сервіс», в тому числі щодо розпорядження належним останньому майном (відчуження, вчинення дій по зменшенню чи знищенню, передачі такого майна в іпотеку, заставу, внесення в якості внеску до статутного капіталу, передачі прав володіння, користування і розпорядження на таке майно) унеможливлюють здійснення фактичної господарської діяльності ТОВ «Інфініті Сервіс» та порушують вимоги чинного законодавства, оскільки ТОВ «Інфініті Сервіс» є самостійним господарюючим суб'єктом, який не відповідає за зобов'язаннями ТОВ «Інфініті».

Безпідставними, на думку скаржника, є доводи позивача щодо порушення ТОВ «Інфініті» зобов'язань в частині отримання згоди кредитора на здійснення будівництва на переданих в іпотеку земельних ділянках, оскільки первісному кредитору - ПАТ «КБ «Актив-Банк» було відомо про здійснення відповідачем будівництва житлових будинків на цих земельних ділянках і жодних заперечень з цього приводу банк не заявляв. Більше того, зазначив скаржник, отримані кредитні кошти згідно п.1.1 Кредитного договору використовувалися саме для здійснення їх забудови.

Таким чином, скаржник вказував на незаконність і недоцільність вжитих господарським судом заходів забезпечення позову та порушення у зв'язку із цим законних прав відповідача.

Водночас, відповідач просив поновити пропущений із поважних причин строк подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р. №18/078-12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Суховий В.Г. (доповідач), судді: Алданова С.О., Чорногуз М.Г.) відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд скарги призначено на 26.09.2012р.

Розгляд апеляційної скарги, призначений на 26.09.2012р., відкладався у порядку ст.77 ГПК України на 05.10.2012р. Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду апеляційної скарги у даній справі на 15 днів.

У призначеному судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив ухвалу місцевого господарського суду від 13.08.2012р. про забезпечення позову у даній справі скасувати повністю та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, посилаючись на їх безпідставність, просив оскаржену ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В силу ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як зазначив Вищий господарський суд України у постанові Пленуму №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії

У доводах апеляційного оскарження відповідач не заперечував наявність у нього заборгованості за Кредитним договором. При цьому, невиконання у повному обсязі своїх грошових зобов'язань перед кредитором відповідач обґрунтовував тим, що укладений між ПАТ «КБ «Актив-Банк» (первісним кредитором) та Підприємством (новим кредитором) Договір про відступлення права вимоги від 01.06.2012р. підлягає визнанню недійсним. Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, станом на день звернення Підприємства до господарського суду з позовом про стягнення із позичальника (відповідача) заборгованості Договір про відступлення права вимоги у встановленому чинним законодавством порядку не визнаний недійсним, а тому, в силу закріпленої статтею 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п.7.1 постанови Пленуму №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача, з яким погодився суд першої інстанції, про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за Кредитним договором, що, в свою чергу, свідчить про обгрунтованість посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявленої суми позову - 138 688 430,34 грн. може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Посилання відповідача на те, що у справі про банкрутство ТОВ «Інфініті» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який вже є забезпеченням вимог усіх кредиторів відповідача, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки, по-перше, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження порушення провадження у справі про банкрутство та зазначеного мораторію, по-друге, дія мораторію може бути припинена у будь-який час у разі припинення провадження у справі про банкрутство.

Відтак, висновок місцевого господарського суду щодо задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на суму 138 688 430,34 грн. є правомірним та обгрунтованим, а доводи апеляційного оскарження про скасування ухвали місцевого господарського суду у цій частині слід відхилити.

Колегія суддів також погоджується з позицією господарського суду в частині відмови у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Інфініті» здійснювати дії, в тому числі шляхом голосування або видачі довіреності іншій особі для участі у зборах і голосування, щодо прийняття рішень загальними зборами учасників ТОВ «Інфініті Сервіс» з питань розпорядження майном ТОВ «Інфініті Сервіс» шляхом відчуження, передачі такого майна в іпотеку, заставу, оренду, суборенду, користування, лізинг, тощо.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, наведені вимоги позивача суперечать положенню ч.4 ст.67 ГПК України, згідно якої не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Водночас, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм діючого законодавства України в частині задоволення решти вимог заяви позивача про забезпечення позову, апеляційний господарський суд не може погодитись із висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Накладаючи арешт на грошові кошти відповідача, суд першої інстанції, обумовивши фразою: «а в разі їх недостатності», одночасно наклав арешт «на інші активи (рухоме та нерухоме майно, майнові права)», що, на переконання колегії суддів, є неправомірним, оскільки, по-перше, цього не просив у своїй заяві позивач, а суд не посилався на наявність підстав застосовувати заходи забезпечення з власної ініціативи, по-друге, накладення арешту «на інші активи» не відповідає приписам ст.67 ГПК України з огляду на те, що такий захід виходить за межі предмету спору (стягнення коштів і передача в іпотеку будівель), а тому порушує право власності відповідача на інше майно, яке не є предметом спору, та обмежує здійснення господарської діяльності відповідачем.

Отже, в цій частині забезпечення позову ухвалу слід скасувати.

Також, з наведених вище підстав колегія суддів вважає необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню вимогу про накладення арешту «на інші цінності» відповідача, яка залишалася поза увагою суду першої інстанції.

Згідно з оскарженою ухвалою від 13.08.2012р. суд першої інстанції вжив заходи забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті», будь-яким особам, в тому числі ТОВ «Інфініті Сервіс» здійснювати дії по розпорядженню розташованими за вказаними адресами об'єктами нерухомого майна; а також заборони Комунальному підприємству «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» здійснювати реєстрацію права власності на ці об'єкти нерухомого майна.

Однак, як зазначалося вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Задовольняючи заяву позивача у цій частині вимог, місцевим господарським судом не було взято до уваги, що доказів належності відповідачу спірних будинків на праві власності, а також існування зазначених будівель саме як нерухомого майна (після державної реєстрації, а не як незавершеного будівництва) позивач суду не надав.

Також колегія суддів враховує, що згідно з частинами 2, 3 і 4 ст.16 Закону України «Про іпотеку» передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них. Обтяження об'єкта незавершеного будівництва іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відтак, вимоги позивача щодо арешту та заборон стосовно об'єктів нерухомості не можуть вважатися обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» здійснювати реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на переданих в іпотеку земельних ділянках, суперечить умовам п.4.1 Договору іпотеки, згідно якого відповідач зобов'язувався передати в іпотеку будівлі, розташовані на земельній ділянці, після набуття ним права власності на них.

Таким чином, заборона Комунальному підприємству «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» здійснювати реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на переданих в іпотеку земельних ділянках унеможливить виконання відповідачем (іпотекодавцем) своїх зобов'язань за Договором іпотеки.

Не відповідає принципу доцільності вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті» будь-яким особам, в тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс» здійснювати дії по розпорядженню земельними ділянками за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, в тому числі майновими правами на зазначені земельні ділянки, шляхом відчуження, вчинення дій по зменшенню чи знищенню, передачі в заставу, іпотеку, вносити в якості внеску до статутного капіталу.

За приписами ч.3 ст.9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

В силу ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

До того ж земельні ділянки не є предметом спору у даній справі.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову щодо переданих в іпотеку земельних ділянок.

Пунктами 2.5 і 2.6 резолютивної частини оскарженої ухвали місцевого господарського місцевого господарського суду від 13.08.2012р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфініті» та будь-яким іншим особам, в тому числі на підставі довіреностей чи інших уповноважуючих документів, заборонено вчиняти дії по розпорядженню часткою в статутному капіталі ТОВ «Інфініті Сервіс», в тому числі щодо розпорядження належним останньому майном (відчуження, вчинення дій по зменшенню чи знищенню, передачі такого майна в іпотеку, заставу, внесення в якості внеску до статутного капіталу, передачі прав володіння, користування і розпорядження на таке майно); а також заборонено Державному реєстратору Києво-Святошинської районної державної адміністрації у Київській області проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Інфініті Сервіс», пов'язаних із відчуженням (відступленням) чи іншим переходом до іншої особи прав ТОВ «Інфініті» на частку у статутному (складеному) капіталі ТОВ «Інфініті Сервіс».

Утім, за оцінкою апеляційного господарського суду, такі заходи забезпечення позову призводять до порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка не є стороною у зобов'язанні, що виникло між позивачем та відповідачем.

У цьому зв'язку скаржник правомірно зазначив, що, в силу приписів діючого цивільного законодавства України, зокрема, ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (ч.3 ст.96 ЦК України).

Відтак, вжиття зазначених у п.2.5 і п.2.6 резолютивної частини оскарженої ухвали заходів забезпечення позову з посиланням на ту обставину, що ТОВ «Інфініті» є єдиним засновником ТОВ «Інфініті Сервіс», суперечить вимогам закону і є неправомірним.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Вжиті судом першої інстанції згідно пунктів 2.2 - 2.7 резолютивної частини оскарженої ухвали заходи забезпечення позову слід скасувати, а у задоволенні заяви позивача у цій частині вимог - відмовити. В іншій частині ухвалу господарського суду Київської області від 13.08.2012р. про забезпечення позову у справі №18/078-12, а саме п.2.1 резолютивної частини слід скасувати частково, виклавши його в іншій редакції.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 66-67, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» на ухвалу господарського суду Київської області від 13.08.2012р. про забезпечення позову у справі №18/078-12 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 13.08.2012р. про забезпечення позову у справі №18/078-12 скасувати в частині вжитих згідно пунктів 2.2 - 2.7 резолютивної частини ухвали заходів забезпечення позову. В цій частині у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

3. Пункт 2.1 ухвали господарського суду Київської області від 13.08.2012р. викласти в такій редакції:

«2.1. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (код 32619605), що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, в межах суми позову 138 688 430,34 грн.».

4. В іншій частині ухвалу господарського суду Київської області від 13.08.2012р. про забезпечення позову у справі №18/078-12 залишити без змін.

5. Матеріали справи №18/078-12 щодо розгляду заяви позивача про забезпечення позову повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Алданова С.О.

Чорногуз М.Г