Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
2 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Ященка М.А.,
за участю прокурора Тертичного О.А.,
захисника ОСОБА_1,
скаржника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали скарги за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 3 липня 2012 року,
у с т а н о в и л а :
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 3.07.2012 року скаргу захисника ОСОБА_1 на постанови старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.05.2012 року про порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України, прийняття їх до свого провадження і об'єднання за № 08-22425 залишено без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що постанови про порушення кримінальних справ винесені слідчим за наявності приводів та підстав, тобто достатніх даних, які вказують на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочинів, і законність джерел отримання таких даних не викликає сумнівів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, скасувати постанову старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.05.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, скасувати постанову старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.05.2012 року про порушення
_________________________________________
Справа № 10/2690/1697/2012
Категорія: ст.2368 КПК України
Головуючий у першій інстанції: Жмудь В.О.
Доповідач: Тютюн Т.М.
кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, скасувати постанову старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.05.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Крім того, захисник просить винести постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками вказаних злочинів та зупинити слідчі дії в кримінальній справі № 08-22425.
В обґрунтування доводів апеляції захисник посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Як зазначено в апеляції, суд першої інстанції в постанові не вказав, які конкретно матеріали справи слугували приводами та підставами до порушення кримінальних справ, а також не взяв до уваги, що слідчим не доведений факт підписання ОСОБА_2 довіреності серії ВММ № 480426, і відомості про розгляд клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відсутні. Тому, на переконання захисту, в діях ОСОБА_2 відсутня об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. З огляду на те, що ОСОБА_2 не було відомо, що довіреність підроблена, а отримані за довіреністю кошти використані для встановлення пам'ятника померлій, захист стверджує і про відсутність в її діях складу злочинів, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України.
Таким чином, на думку апелянта, матеріали справи не містять достатніх даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_2 ознак вказаних злочинів, що залишилося поза увагою суду першої інстанції, який належним чином не проаналізував доводи скарги та наявність у відносинах між ОСОБА_2 та іншими спадкоємцями цивільно-правового спору про усунення від права на спадкування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, оскільки досудове слідство в справі щодо ОСОБА_2 закінчено, а також зазначив, що постанова суду є законною та обґрунтованою, пояснення захисника ОСОБА_1 та скаржника ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляції, перевіривши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, постановою старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.10.2011 року порушено кримінальну справу № 08-22425 за фактом підроблення та використання завідомо підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Підставою до порушення даної справи стали матеріали ЖРЗПЗ № 19365 від 18.10.2011 року.
Під час провадження досудового слідства в кримінальній справі слідчим було встановлено, що цей та інші злочини вчинила ОСОБА_2, а тому щодо неї порушено кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України.
З постанов про порушення кримінальної справи випливає, що у період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 24.03.2011 року ОСОБА_2, перебуваючи у невстановленому місці, з метою виготовлення підробленої довіреності надала невстановленим слідством особам свої та померлої ОСОБА_4 анкетні дані і довіреність серії ВММ № 480426, видану 13.01.2010 року ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_2 та посвідчену приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_6, серія і номер якої в подальшому були використані для виготовлення підробленої довіреності від імені ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_2 отримала від невстановлених слідством осіб підроблену довіреність серії ВММ № 480426, датовану 13.11.2010 року і посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, згідно з якою ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_2 розпоряджатися належними їй грішми, що знаходяться у Філії Святошинське відділення № 8069/455 ВАТ «Ощадбанк». 24.03.2011 року ОСОБА_2, знаходячись у відділенні № 8069/455 Філії Святошинське відділення № 8069 ПАТ «Державний ощадний банк України», розташованому на вул. Симиренка 1/2 в м. Києві, використовуючи завідомо підроблений документ - довіреність від імені ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, шляхом обману заволоділа грішми в сумі 7 311, 45 доларів США, які знаходилися на валютному рахунку ОСОБА_4, що згідно з курсом НБУ становило 58 126 гривень 2 копійки, з яких 48 438 гривень 35 копійок в частині спадку належали спадкоємцям ОСОБА_4 - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
На вказані рішення захисник ОСОБА_1 подала скаргу, в якій просила постанови про порушення кримінальних справ скасувати та відмовити в порушенні кримінальних справ щодо ОСОБА_2 за ознаками вказаних злочинів.
Розглядаючи скаргу, суддя відповідно до вимог ст.2368 КПК України дослідив матеріали, на підставі яких було порушено справи, заслухав пояснення захисника та скаржника, думку прокурора і прийшов до висновку, що при винесенні постанов по порушення кримінальних справ слідчим дотримані вимоги кримінально-процесуального закону.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Згідно з п.5 ч.1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину.
Згідно з ч.2 ст.94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
При розгляді скарги місцевим судом встановлено, що приводом до порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_2 є безпосереднє виявлення слідчим у її діях ознак злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України.
Підставами стали дані, які містяться в: рапортах співробітників Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, заявах про злочин ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколах допиту вказаних осіб як потерпілих, а також поясненнях ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8 Крім того, як зазначено у постанові суду, такі дані містяться в протоколі виїмки від 22.11.2011 року, копії довіреності, виданої 13.11.2010 року померлою на ім'я ОСОБА_2, протоколах допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, копії спадкової справи, висновках судово-почеркознавчих та судово-технічної експертиз документів.
Що стосується тверджень в апеляції про недоведеність винуватості ОСОБА_14 у вчиненні підроблення офіційного документа, а також відсутність у її діях об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, оскльіки коло осіб, яким завдано матеріальної шкоди, неможливо визначити через існування між ними цивільно-правового спору, то суд першої інстанції правильно зазначив, що, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Суд ретельно перевірив виконання слідчим вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, з достатньою повнотою розглянув доводи захисника і дійшов до правильного висновку про наявність приводів та підстав до порушення кримінальних справ, виклавши свої висновки у мотивувальній частині постанови, і обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги захисника.
Крім того, відповідно до вимог ст.2367 КПК України та рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 року судовий контроль за дотриманням законності в діяльності правоохоронних органів має певні межі і здійснюється лише під час проведення ними дізнання та досудового слідства, тому суд повинен приймати до розгляду, тобто розглядати скарги на постанови про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства.
Після надходження апеляції захисника і призначення справи до апеляційного розгляду судом першої інстанції на 5.09.2012 року матеріали надійшли до Апеляційного суду міста Києва 23.08.2012 року.
Відповідно до інформації, наданої суду апеляційної інстанції, досудове слідство закінчено, адже кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України, ще 2.08.2012 року надійшла до Святошинського районного суду м. Києва і на момент розгляду апеляції у справі триває судове слідство. Вказані обставини не заперечувалися і захисником.
А тому всі доводи скаржників про незаконність порушення кримінальних справ з огляду на відсутність даних, які б вказували на наявність в діяннях ОСОБА_2 ознак злочинів, підлягають перевірці під час судового розгляду кримінальної справи.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що прохання апелянта про винесення постанов про відмову в порушенні кримінальних справ та зупинення слідчих дій, взагалі, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки прийняття такого рішення у результаті апеляційного розгляду не входить до компетенції апеляційного суду відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.
Отже, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, порушень вимог закону при розгляді скарги допущено не було, а тому підстав для скасування постанови, як про це просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 3 липня 2012 року, якою скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанови старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25.05.2012 року про порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України, прийняття їх до свого провадження і об'єднання за № 08-22425 залишено без задоволення, залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
Тютюн Т.М. Журавель О.О. Ященко М.А.