АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.,
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
в с т а н о в и л а :
30 вересня 2009 року позивач звернувся із позовом до відповідачів, уточнивши який зазначив, що 19.12.2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 463-Ф07, за яким остання отримала кредит у розмірі 159 000 доларів США строком до 18.12.2019 року, зі сплатою 12,50% річних за користування кредитом.
У цей же день між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки за яким в іпотеку Банку передано квартиру АДРЕСА_1.
Крім того, 19 грудня 2007 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 463-Ф07-Р1 за яким ОСОБА_3 поручився за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2
19 грудня 2007 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 463-Ф07-Р2 за яким ОСОБА_1 поручилася за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов'язань за кредитним договором, тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів солідарно 155 009.18 доларів США та 55137.44 грн., з яких:
- 125 850 доларів США сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню;
- 15575 доларів США заборгованість за кредитом;
- 781.46 доларів США проценти нараховані за період з 01.06.2010 року до 16.06.2010 року;
- 12802.72 доларів США заборгованість за процентами;
- 25244.64 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності;
- 29892.80 гривні заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів.
Крім того, позивач просив стягнути на свою користь із ОСОБА_2 59 150 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки.
У рахунок погашення заборгованості в розмірі 155009.18 доларів США та 114 287.44 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру № 130, жилою площею 46.70 кв.м., загальною площею 90.30 кв.м. в АДРЕСА_1 з початковою ціною продажу з прилюдних торгів розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Судові витрати покласти на відповідачів.(т. 1 а.с. 1, 46-56, 101-113)
Відповідачі проти позову заперечували.(т. 1 а.с. 90-91)
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04.10.2010 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.(т. 1 а.с.132-138).
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23.12.2010 року заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. (т. 1 а.с.179-180)
В апеляційній скарзі поданою представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, апелянт посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором поруки і ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволенні позову, в іншій частині рішення залишити без змін. На обґрунтування скарги зазначив, що апелянт не отримувала письмову вимогу Банку про погашення заборгованості, тому, не знала її розмір та рахунки погашення, суд допустив одночасне стягнення суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, не застосував ч. 4 ст. 559 ЦК України за якою договір поруки мав бути припиненим, оскільки кредитор не заявив вимогу до поручителя протягом шестимісячного строку. (т. 1 а.с. 223-231)
В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали скаргу і просили її задовольнити, представник позивача ОСОБА_6 заперечував проти скарги і просив її відхилити.
Інші особи були сповіщені належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не прибули.(т. 1 а.с. 251, т. 2 а.с. 4-6 )
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частинами 1, 2, 4 ст. 543 ЦК у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Судом встановлено, що 19.12.2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 463-Ф07, за яким остання отримала кредит у розмірі 159 000 доларів США строком до 18.12.2019 року, зі сплатою 12,50% річних за користування кредитом.(т. 1 а.с. 61-63, 75)
У цей же день між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки за яким в іпотеку Банку передано квартиру АДРЕСА_1.(т. 1 а.с. 64-69)
Крім того, 19 грудня 2007 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 463-Ф07-Р1 за яким ОСОБА_3 поручився за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2.(т. 1 а.с. 70-71)
19 грудня 2007 року між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 463-Ф07-Р2 за яким ОСОБА_1 поручилася за виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2(т. 1 а.с. 72-73)
Цих обставин, підписання договорів кредиту і поруки і отримання у кредит коштів сторони не заперечували. Відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов'язань за кредитним договором із березня 2009 року має заборгованість.
Обов'язок боржника ОСОБА_2 сплатити 155 009.18 доларів США та 55137.44 грн., з яких: 125 850 доларів США сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню; 15575 доларів США заборгованість за кредитом; 781.46 доларів США проценти нараховані за період з 01.06.2010 року до 16.06.2010 року; 12802.72 доларів США заборгованість за процентами; 25244.64 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 29892.80 гривні заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів, 59 150 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки., розрахунки такої заборгованості наведені позивачем і зазначені в оскаржуваному рішенні районного суду, передбачені і відповідають змісту п.п. 1.1-1.5, 3.1-3.5, 4.1-4.3, 5.1-5.3 укладеного Банком і ОСОБА_2 кредитного договору від 19 грудня 2007 року № 463-Ф07.(т. 1 а.с. 61-63)
При цьому, розрахунок пені за несвоєчасне погашення основного боргу виконаний позивачем в межах строків позовної давності та з урахуванням уточнень вимог протягом розгляду справи судом.
Наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення боржником умов договору, і сплату ним коштів на виконання договору і часткове погашення заборгованості. Відповідачі не надали власного розрахунку суми заборгованості за кредитним договором, доводи щодо неправильності такого розрахунку зробленого позивачем спростовуються матеріалами справи. (т. 1 а.с. 76-77)
Оскільки між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було укладено трьохсторонній договір поруки від 19 грудня 2007 року № 463-Ф07-Р2 за п.п. 1.1-1.3, 2.1-5.2 якого остання зобов'язувалася перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язання ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про солідарну відповідальність відповідачів.
За п. 1.1 Договору поруки, ОСОБА_1 надала згоду як поручитель відповідати перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за вищевказаним кредитним договором з врахуванням змін та доповнень до нього. Право Банку у разі виникнення простроченої заборгованості нараховувати заборгованість за ставкою 13.5% передбачено сторонами за п. 3.1.10 кредитного Договору під час його підписання, вказане не є зміною зобов'язань в односторонньому порядку.
З такими умовами за кредитним договором і договором поруки погодились боржник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_1 під час їх укладення, про що свідчать їх підписи.
Строк виконання основного зобов'язання визначений сторонами договору - 18 грудня 2019 року, заборгованість ОСОБА_2 вперше виникла у квітні за березень 2009 року, Банк звернувся із зазначеним позовом у т.ч. до поручителя ОСОБА_1 30 вересня 2009 року про що свідчіть штемпель поштового відправлення позовної заяви, остання була прийнята після скасування апеляційним судом ухвали районного суду про її повернення.(т. 1 а.с. 1-4, 39-41)
Оскільки Банк звернувся до суду протягом встановленого законом шестимісячного строку порука ОСОБА_1 не припинилася.
Не отримання поручителем ОСОБА_1 письмової вимоги Банку про погашення заборгованості, не перешкоджає останньому вимагати стягнення такої в судовому порядку. Тому, колегія суддів відхилила доводи апелянта про зміну зобов'язання та припинення договору поруки із посилання на ч. 1 ст. 252, ч. 4 ст. 559 ЦК України, п. 5.2 вищевказаного Договору поруки.
Посилання апелянта на неврахування районним судом постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 колегія суддів відхилила, оскільки оскаржуване рішення було ухвалене 04 жовтня 2010 року тобто до ухвалення вищезазначеної Постанови, а тому районний суд не мав об'єктивної можливості її врахувати.
Крім того, у цій справі ОСОБА_1 є поручителем за договором поруки від 19 грудня 2007 року № 463-Ф07-Р2, не є позичальником, не є власником і іпотекодавцем квартири АДРЕСА_1 на яку суд першої інстанції звернув стягнення та не надала доказів наявності будь-яких прав на вказану квартиру.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка є власником та іпотекодавцем вищевказаної квартири, рішення від 04 жовтня 2010 року залишено без змін. В касаційному порядку ці судові рішення ОСОБА_2 не оскаржувались.(т. 1 а.с. 210-211)
Доказів реалізації вказаної квартири з прилюдних торгів до суду не надано і в судовому засіданні не встановлено. Рішення районного суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_1 не оскаржувала і просила залишити без змін.
Тому, з огляду на положення ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не має підстав виходити за межі доводів скарги і перевіряти законність рішення в частині звернення стягнення на майно.
На підставі ст. 88 ЦПК України із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню сплачені останнім 1820 грн. судових витрат.(т. 1 а.с. 1-2)
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й.Шиманський