АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -А- 657/ 2006 р. Головуючий 1 -ї інстанції
Категорія: ч.І ст.115; ч.І ст.122 КК України суддя Тустановський О.М.
Доповідач апеляційної інстанції суддя Чернявський А.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Дзюби Ф.С.,
суддів - Фаріонової О.М., Чернявського А.С,
з участю прокурора- Князевої Т.В.,
засудженого - ОСОБА_1., потерпілої - ОСОБА_2, представника потерпілої - ОСОБА_3 14 вересня 2006 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженця та жителя м. Вознесенська
Миколаївської області, раніше не судимого,
засуджено: за ч.І ст.115 КК України до 12 років позбавлення волі; за ч.І
ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч.2 ст.263 КК України до
1 року позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено для відбуття 12 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_5 3224 грн. 80 коп., в тому числі 224 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, і 3000 грн. - моральної шкоди, а на користь ОСОБА_2 - 63411 грн., в тому числі 3411 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків і 60000 грн. - моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним в тому, що він у невстановлений час, у невстановленому місці, у невстановленої в ході досудового слідства особи, придбав для носіння мисливський ніж, який є холодною зброєю, і 31 грудня 2005 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, порушуючи законний порядок обігу холодної зброї, без передбаченого на те законом дозволу, приніс вказаний ніж в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташоване по АДРЕСА_1.
01.01.2006 року, біля 4 години 45 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, запропонував останньому вийти на вулицю з вище вказаного кафе, з метою розібратися за нанесену нібито образу його сестрі - ОСОБА_6.
Знаходячись біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, на грунті особистих неприязних стосунків, що раптово виникли, з метою помсти за нанесену образу сестрі, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області обличчя, нижніх кінцівок, забій м"яких тканин зовнішнього носа з переломом кісток носу, викривлення носової перегородки, погіршення носового дихання, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за двома ознаками: стійкої втрати працездатності менш ніж на одну третину, а також за ознакою тривалого розладу здоров"я.
Після цього, близько 5 години, на тому ж місці, ОСОБА_1 в ході бійки, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_7, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді смерті і бажаючи таких наслідків, завдав удар ножем в область серця ОСОБА_7, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення по передній поверхні грудної клітини зліва, проникаюче до плевральної порожнини з ушкодженням серця та правої легені, від яких потерпілий помер на місці.
В подальшому, ОСОБА_1, ніж та свій светр викинув у річку.
В апеляції, засуджений ОСОБА_1, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України, так як він захищав своє життя, а покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на досудовому слідстві були дані під тиском співробітників міліції, яки і до нього застосовували недозволені методи ведення слідства.
Захисник ОСОБА_4 в своїй апеляції, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, так як на її думку, суд не встановив та не дослідив знаряддя вбивства, не дав оцінки тілесним ушкодженням, що були у ОСОБА_1. та його сестри, не задовольнив клопотання про проведення додаткової експертизи, допитав в якості свідка ОСОБА_11, яка була присутня в першому судовому засіданні та прийшов до висновку про винність ОСОБА_1. лише на підставі показів свідків, які є родичами потерпілих.
В запереченнях, представник потерпілої, просить апеляції залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; засудженого ОСОБА_1, який просив скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд; думку прокурора, потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які вважали, що апеляції задоволенню не підлягають; вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
В апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_1 не заперечував, що 31.12.2005 року вдень, він взяв дома ніж, а потім подарував його ОСОБА_9, якого зустрів в місті.
Свідок ОСОБА_9, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні підтвердив факт отримання від ОСОБА_1. ножа і пояснив, що цього ножа він загубив на місці бійки біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 5 години 01.01.2006 року.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 01.01.2006 року, дійсно, біля вказаного кафе був знайдений та вилучений ніж в чохлі чорного кольору (т.1, а.с. 4-5).
Згідно висновків експерта НОМЕР_2, вилучений з місця події ніж є холодною зброєю колото-різаної дії (т. 1, а.с.42-44).
Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_5, вказаними вище діями, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.263 КК України, тобто носіння кинджалів без передбаченого законом дозволу.
Засуджений ОСОБА_1 пояснив також, що він викликав ОСОБА_5., на якого вказала його сестра, з кафе, щоб поговорити, але надворі між ними почалася бійка.
Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що зразу після виходу з кафе, ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком в ніс і він впав на землю. За нього хотів заступитися ОСОБА_12., але двоє хлопців, які були з ОСОБА_1, стали бити ОСОБА_12, а ОСОБА_5, відбіг вліво, де було темно, став звати його до себе. З кафе повибігали хлопці і почалася бійка, в ході якої він почув крик одного з хлопців, що був з ОСОБА_1. "Мочи його!", а потім почув крик ОСОБА_12, що вбили сина ОСОБА_7.
Свідок ОСОБА_13 дала аналогічні покази.
Факт нанесення удару ОСОБА_1. в лице ОСОБА_5 підтвердили свідки: ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_12.
Згідно висновку НОМЕР_1 судово - медичної експертизи від 22.02.2006 року, у потерпілого ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження середньої тяжкості, які виникли від дії тупих предметів, не виключається можливість їх походження від ударів рукою або ногою (т.1, а.с. 58 - 59).
При таких обставинах, колегія судців вважає, що дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковано за ч.І ст.122 КК України, тобто, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров"я та значну, стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Далі ОСОБА_1 пояснив, що умислу на вбивство ОСОБА_7 у нього не було, але після бійки з ОСОБА_5, коли його стали всі бити, лежачого на землі, а ОСОБА_7 наступив йому ногою на шию, то він, захищаючи своє життя, дістав правою рукою із задньої правої кишені штанів невеликий кухонний ніж, і вдарив ним ОСОБА_7. Після цього він підвівся і втік. Куди він вдарив ножем ОСОБА_7 він не бачив. Вказаний кухонний ніж він возив в машині для особистих цілей і незадовго до цього, коли від"їзджав з кафе і довелось зачищати провід, поклав ніж в задню праву кишеню своїх штанів і приніс в кафе.
Ці доводи ОСОБА_1. спростовуються дослідженими по справі доказами.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що вийшов з кафе коли ОСОБА_5 лежав на землі, а ОСОБА_12, який заступався за ОСОБА_5., сильно штовхнули і той упав. Після цього почалася масова бійка в ході якої він побачив, що ОСОБА_7 впав на землю, а ОСОБА_1, який стояв поруч з ОСОБА_7 тримав у руці скровлений ніж, розміром до ЗО см. з чорною рукояткою. ОСОБА_1 намагався сховати ніж в чохол коричневого кольору, який був закріплений зліва. ОСОБА_1 став тікати, він зробив підніжку, ОСОБА_1 впав. Він сів ОСОБА_1 на спину та намагався забрати ножа, але його хтось почав стягувати та бити и ОСОБА_1 вирвався та втік.
Свідок ОСОБА_17 показав, що бачив як ОСОБА_7 бився з хлопцем невисокого росту. Потім побачив, що цей хлопець вдарив ОСОБА_7 ножем. При цьому вони стояли один напроти другого. Хлопець став тікати, але зачепившись за дріт, впав і він знову побачив в руці того хлопця ніж.
Свідок ОСОБА_18 пояснив, що бачив, як ОСОБА_1 та ОСОБА_7 бились між собою, а він утримував хлопця з компанії ОСОБА_1. Цей хлопець, якого він утримував, кричав ОСОБА_1: "Мочи його, брат!". Потім він побачив, що ОСОБА_1 став тікати.
Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста експерт Криворотько О.В. підтвердив, що удар ножем міг бути нанесений потерпілому, коли останній і нападаючий знаходились в вертикальному положенні обличчям одне до одного і не міг бути нанесений при обставинах, які виклав ОСОБА_1
Приймаючи до уваги вказані докази, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1. обґрунтовано кваліфіковані за ч.І ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Що стосується доводів ОСОБА_1. про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, то це було предметом розгляду в суді першої інстанції і Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області 15 червня 2006 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції.
На підставі викладеного, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін.