АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11- 701/2006р. Головуючий 1-ї інстанції
суддя Голубкін О.І.
Категорія: ч. 2 ст. 296 КК України Доповідач апеляційної інстанції
суддя Чернявський А.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Карпія В.М.,
суддів - Куценко О. В., Чернявського А.С.
з участю прокурора - Земляного В.М.,
потерпілого - ОСОБА_1,
засудженого - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві
кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах
засудженого ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м.
Миколаєва від 11.07.2006р., яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Миколаєва,
не судимого, Засуджено: За ч. 2 ст.296 КК України - до 3-х років обмеження волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця СМТ Вільшанське Миколаївського району Миколаївської області, раніше судимого:
· 18.04.2005р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 122 КК України - до 2-х років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
· 15.06.2006р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 115 КК України - до 8-ми років 6-ти місяців позбавлення волі,
Засуджено: За ч. 2 ст. 296 КК України до трьох років обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покарання менш суворого остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі. Постановлено стягнути:
· з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 в рахунок погашення матеріальної шкоди 1275 грн. 06 коп.;
· з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рахунок погашення моральної шкоди по 2000 грн. кожному;
· з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рахунок погашення моральної шкоди по 2000 грн. кожному.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 08.03.2005р. близько 2200 години вони, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, біля бару ІНФОРМАЦІЯ_3, розташованого по АДРЕСА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_6, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження і направлені в суд для застосування заходів виховного характеру, а також з іншими не встановленими в ході досудового слідства особами, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід стали бити ОСОБА_1. ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_1 удар скляною пляшкою по голові, від чого останній упав на землю. Після чого засуджені та інші не встановлені в ході досудового слідства особи стали наносити потерпілому численні удари руками й ногами, в результаті чого останній отримав легкі тілесні ушкодження.
Дружина потерпілого ОСОБА_5 безрезультатно просила зупинити побиття чоловіка і застосувала газовий балончик, після чого засуджені та інші не встановлені в ході досудового слідства особи стали наносити потерпілій численні удари руками й ногами, в результаті чого остання отримала легкі тілесні ушкодження.
В апеляції захисник ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікації вчиненого, просить вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.07.2006р. змінити, застосувавши до засудженого ОСОБА_2 ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбуття покарання з іспитовим строком.
Свою апеляцію вона мотивує тим, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують вину засудженого, а саме: позитивні характеристики з місць навчання та роботи і вважає, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства.
Апеляцій стосовно засудженого ОСОБА_4 по справі немає.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляцію та застосувати ст.75 КК України; потерпілого ОСОБА_1, який не заперечував проти застосування до ОСОБА_2 ст.75 КК України; думку прокурора, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає; вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів знаходить її такою, що підлягає задоволенню.
Апелянт не оскаржує вини засудженого в інкримінованому йому злочині та правильності юридичної кваліфікації, а тому, апеляція розглядається тільки в межах призначеного покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, як видно з вироку, суд першої інстанції прийняв до уваги позитивну характеристику з місця проживання, щире каяття та молодий вік.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів, залучених до апеляції та представлених апеляційному суду, ОСОБА_2 добре характеризувався в школі, а потім і в професійному ліцеї, який закінчив в 2006 році та отримав диплом слюсаря по ремонту автомобілів та електрозварника. З 1 липня 2006 року ОСОБА_2 працює електрозварником в ТОВ "Мосторембуд", де теж добре характеризується.
ОСОБА_2 раніше не судимий і після вироку прийняв міри по частковому відшкодуванню заподіяної потерпілим по справі шкоди.
При таких обставинах колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляцію захисника, та застосувати ст.75 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 липня 2006 року відносно ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання призначеного судом з іспитом на строк 2 роки з покладанням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ч.І ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи; періодично з"являтися для реєстрації у вказаний орган.
В іншій частині вказаний вирок залишити без змін.