Судове рішення #24971701


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


м.Вінниця


26 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3906/12


Вінницький окружний адміністративний суд у складі:


головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,


розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи:

за позовом: Могилів-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції

до: МП "України"

про: стягнення податкового боргу в сумі 123851,30 грн.


ВСТАНОВИВ :


До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Могилів-Подільська об`єднана державна податкова інспекція з позовом до МП «Україна» про стягнення податкового боргу в сумі 123851, 30 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується борг по податку на додану вартість в розмірі 102787,00 грн., який самостійно визначений останнім у податкових деклараціях по податку на додану вартість за березень - червень 2012 року. Крім того, в зв`язку з порушення термнів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішення застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 10764,83 грн. Також, відповідачу в атоматичному режимі нараховано пеню по податку на додану вартість в розмірі 10299,47 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 26.09.2012 року до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 44).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення Відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мале підприємство "Україна" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради 09.06.1995р. (а.с. 10) та взято на облік у Могилів-Подільській ОДПІ 09.06.1995 р. за № 275 (а.с. 11).

Як встановлено з матеріалів справи, станом на день звернення з позовом до суду відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в загальному розмірі 123851,30 грн.

Борг по податку на додану вартість в сумі 102787,00 грн. виник внаслідок несплати МП "Україна" суми податку на додану вартість, самостійно визначеної ним у податкових деклараціях по податку на додану вартість за березень - червень 2012 року (а.с. 14-21).

Крім того, в зв'язку з порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішення № 0001631500 від 31.05.2012 року застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 10764,83 грн. (а.с. 24), яке отримане МП "Україна" 31.05.2012 року, однак останнім не оскаржене, а отже вважається узгодженим.

Також, відповідачу в ароматичному режимі нараховано пеню по податку на додану вартість в розмірі 10299,47 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, борг МП "Україна" по податку на додану вартість становить 123851,30 грн., що підтверджується податковими деклараціями по податку на додану вартість за березень - червень 2012 року(а.с. 14-21), податковим повідомленням-рішення № 0001631500 від 31.05.2012 року (а.с. 24), витягом з облікової картки платника податку за платежем "податок на додану вартість" (а.с. 25-27), довідкою про суми податкового боргу МП "Україна" (а.с. 9).

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 57.3 зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання зазначеної норми Могилів-Подільською ОДПІ виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/160 від 08.09.2008р. та другу податкову вимогу № 2/189 від 09.10.2008р., які отримані останнім 09.09.2008р. та 18.10.2008р. відповідно (а.с. 22).

Вказані податкові вимоги відповідачем залишені без виконання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -


ПОСТАНОВИВ :


Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків МП "Україна" (24000, Вінницьа область, м. Могилів-Подільський, вул. 8-ого Березня, 36, кв. 1, код ЄДРПОУ 23059800, р/р № 26059254233800, 26004254233800 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005; р/р № 26005370744, 26007158328, 26005205864, 26004205865, 26003205866 в "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805) до Державного бюджету України (р/р 31116029700009, ГУДКСУ у Вінницькій області, код платежу 14010100, код банку 38031302, МФО 802015, одержувач: державний бюджет) заборгованість по податку на додану вартість в сумі 123851,30 грн. (сто двадцять три тисячі вісімсот п`ятдесят одна гривня тридцять копійок).


Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.



Суддя Поліщук Ірина Миколаївна






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація