УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Гриненка О.І.
судді - Худика М.П.
судді - Сілкової І.М.
за участю прокурора - Тертичного О.А.
захисника - ОСОБА_1
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, захисника ОСОБА_4, поданої в інтересах засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_3 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 19 січня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
· 01.09.1998 року Київським районним судом міста Харкова за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
· 16.12.1998 року Ленінським районним судом міста Харкова за ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року), на підставі ст. 43 КК України ( вредакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі;
· 15.09.2000 року Червонозаводським районним судом міста Харкова за ч.2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року), на підставі ч.3 ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі;
· 26.04.2007 року Дзержинським районним судом міста Харкова за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.5 ст.185 КК України, на підставі ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі;
· 28.08.2009 року Фрунзенським районним судом міста Харкова за ч.1 ______________________________________________________________
Справа № 11/2690/1507/2012 Головуючий у першій інстанції Губко А.О.
Категорія КК: ч.3 ст.185 Доповідач в апеляційній інстанції Гриненко О.І.
ст. 296 КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
- засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28.08.2009 року і остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:
· 22.03.2001 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч.3 ст.140, ч.2 ст.140 КК України ( в редакції 1960 року), на підставі ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі;
· 16.05.2006 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч.2 ст.186 КК України, на підставі ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 10.11.2010 року по відбуттю строку покарання;
- засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 солідарно матеріальну шкоду у сумі 68 230 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 солідарно матеріальну шкоду у сумі 26630 гривень 90 копійок.
Крім того, при постановленні вироку судом вирішено питання про речові докази.
За вироком суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, за наступних обставин.
20.01.2011 року, у вечірній час, ОСОБА_2, знаходячись по АДРЕСА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_3, за допомогою викрутки, шляхом віджиму віконної рами, проникли до квартири НОМЕР_1 вказаного будинку, звідки повторно таємно викрали майно, що належить ОСОБА_7 на загальну суму 68 230 гривень, що в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, спричинивши потерпілій значну матеріальну шкоду.
Крім того, 21.01.2011 року, у нічний час, ОСОБА_2, знаходячись по АДРЕСА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_3, за допомогою викрутки, шляхом віджиму віконної рами, проникли до квартири НОМЕР_2 вказаного будинку, звідки повторно таємно викрали майно, що належить ОСОБА_8 на загальну суму 32 030 гривень 90 копійок. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
В апеляції та доповненнях до неї, які є фактично зміною прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 19.01.2012 року скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути на додаткове розслідування, у зв'язку з неповнотою досудового та судового слідства, яка не може бути усунута судом. В обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що суд не перевірив показання потерпілої з приводу проведення в її квартирі відтворення обстановки і обставин події не за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а за участю іншої особи. Крім того, в своїй апеляції прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінально-процесуального кодексу під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції, зокрема, апелянт зазначає, що судом порушено п.3 ч.2 ст.370 КПК України, а саме не надано слово підсудному ОСОБА_2 в судових дебатах, чим порушено його право на захист та не надано слово в дебатах захиснику ОСОБА_4 Також, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону при призначенні ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, оскільки як вбачається з матеріалів справи, останнього звільнено від покарання за попереднім вироком, а тому за таких підстав суд не вправі був призначити покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст. 71 КК України.
В своїх апеляціях засуджений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просять вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 19.01.2012 року відносно ОСОБА_3 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, кримінальну справу щодо нього закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діянні складу злочину. В обґрунтування своїх вимог апелянти посилаються на те, що суд при постановленні вироку не надав належної оцінки показанням потерпілої ОСОБА_7, яка в судовому засіданні стверджувала, що під час досудового слідства відтворення обстановки і обставин події в її квартирі відбувалося не за участю засуджених, а за участю іншої особи, яка детально розповідала про механізм вчинення злочину. Крім того, захисник ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_3 вказують, що обвинувачення ОСОБА_3 ґрунтувалося лише на показаннях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вони надавали під час затримання без захисників та із застосуванням до них незаконних методів досудового слідства працівниками міліції. На думку апелянтів, по кримінальній справі не здобуто жодного доказу, який би свідчив про причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих йому злочинів, зокрема у ОСОБА_3 не було вилучено жодного речового доказу, який би вказував на здійснення ним крадіжки у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8; на місці злочину відсутні відбитки пальців рук ОСОБА_3, що підтверджується висновками експертиз, крім того, в своїх показаннях ОСОБА_2 вказував, що злочини він вчиняв один, а ОСОБА_3 оговорив з особистих причин; з місця вчинення злочину по АДРЕСА_5, були вилучені відбитки підошви взуття 46 розміру, в той час, як у ОСОБА_3 42 розмір взуття, більше того, співмешканка ОСОБА_3 ОСОБА_9 в суді підтвердила, що на момент вчинення інкримінованих йому злочинів, він знаходився вдома.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що затвердив обвинувальний висновок та заперечував проти апеляцій захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3, пояснення захисника ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції та заперечували проти апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав подані апеляції, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали кримінальної справи, та обговоривши доводи викладені в апеляціях колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок підлягає задоволенню повністю, апеляції захисника ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно статті 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в судовому засіданні 29.08.2011 року потерпіла ОСОБА_7 показала, що в березні 2011 року в приміщенні її квартири за адресою: АДРЕСА_5, працівники міліції проводили відтворення обстановки і обставин події за участю понятих та особи, яка здійснила крадіжку з її квартири 20.01.2011 року. Під час зазначеної слідчої дії вказана особа детально давала показання щодо механізму скоєння злочину, зазначала місця, звідки було викрадено речі, що відповідало дійсності, при цьому потерпіла детально описала дану особу (а.с.158 зворот - 159, т.2). Крім того, потерпіла ОСОБА_7 спростувала факт участі у вказаній слідчій дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_13, що підтверджується також протоколами відмови засуджених від проведення відтворення обстановки і обставин події на місці скоєння злочину (а.с. 157, 158, т.1). Будь-яких інших протоколів відтворення обстановки і обставин події справа не містить.
Однак, суд першої інстанції зазначені показання потерпілої ОСОБА_7 залишив поза увагою, належної правової оцінки у вироку не надав та допустив суттєві протиріччя, пославшись на дані показання як на підтвердження вини засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
Відповідно до статті 374 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Апеляційний суд позбавлений можливості перевірити показання потерпілої ОСОБА_7 шляхом проведення судового слідства чи надання судових доручень в порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, оскільки для перевірки обставин, на які посилається потерпіла ОСОБА_7 необхідно провести дії, які законом віднесені до компетенції органів досудового слідства, а саме: організувати службову перевірку з метою встановлення обставин та учасників відтворення обстановки та обставин події, проведеної у березні 2011 року у приміщенні квартири потерпілої ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5, за фактом крадіжки її майна 20.01.2011 року, у разі встановлення учасників даної слідчої дії провести пред'явлення для впізнання потерпілій ОСОБА_7 вказаних осіб на підтвердження чи спростування її показань, з приводу вказаних обставин допитати слідчого СВ Солом'янського ГУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_10, інших учасників слідчо-оперативної групи по розслідуванню даної кримінальної справи, крім того, органу досудового слідства необхідно належним чином перевірити версії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приводу непричетності останніх до крадіжки майна з квартири ОСОБА_7 та участі ОСОБА_3 в крадіжці майна з квартири ОСОБА_8., в залежності від встановленого прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Також, при розгляді зазначеної кримінальної справи були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 367 КПК України, підставами для скасування вироку в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону. Згідно п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК України, вирок в усякому разі належить скасувати, якщо порушено вимоги чинного законодавства про надання підсудному права виступити в судових дебатах.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, а саме протоколу судового засідання від 18.01.2012 року (а.с. 233-234, т. 2), суд першої інстанції не надав підсудному ОСОБА_2 права виступити в судових дебатах, чим порушив вимоги статті 318 КПК України, крім того, судом першої інстанції було порушено передбачене законом право на захист засудженого ОСОБА_3 у зв'язку з ненаданням його захиснику ОСОБА_4 права виступити в судових дебатах, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.231-234, т.2).
Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_2 на підставі ст. 71 КК України, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність в матеріалах справи повідомлення Фрунзенського МРВ КВІ УДДУ ПВП у Харківській області від 30.05.2011 року (а.с. 204, т. 1), згідно якого ОСОБА_2 було звільнено від відбування покарання після закінчення іспитового строку, що виключає можливість призначення покарання за сукупністю вироків.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція прокурора є обгрунтованою та підлягає задоволенню, апеляції адвоката ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3 - частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню з поверненням справи на додаткове розслідування.
Що стосується доводів адвоката ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3 з приводу невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, то скасовуючи вирок, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - задовольнити повністю, апеляції адвоката ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 19 січня 2012 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 - скасувати.
Кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 направити прокурору Солом'янського району міста Києва для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді взяття під варту.
Судді
_______________ _________________ _______________
Гриненко О.І. Худик М.П. Сілкова І.М.