АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
МСП-03068, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Справа №22-ц/2690/14371/2012
Головуючий у 1 інстанції - Крижанівська Г.В.
Доповідач - Українець Л.Д.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26 вересня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
В складі : головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Шебуєвої В.А.
- Оніщука М.І.
при секретарі - Дем'янчук Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві про витребування майна з чужого незаконного володіння
в с т а н о в и л а :
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 15 липня 2011 року в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі № 1719 в приміщенні ПАТ «Ві Ей Бі Банк» слідчим в ОВС СВ УСБУ у м. Києві Якобчуком О.В. з орендованого нею індивідуального сейфу №01/30 були вилучені грошові кошти в сумі 109 400 дол. США та 14 000 грн.. Вилучення відбулося всупереч нормам КПК України та призвело до порушення її прав власника.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за подання позову та апеляційної скарги.
Зазначає, що вилучені кошти належать ОСОБА_2, були розглянуті як речовий доказ по справі №1-167/12, після винесення постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2012 року втратили статус речового доказу та на сьогоднішній день не визнані речовим доказом по жодній іншій справі. Отже зберігаються у Фінансовому відділі Управління Служби безпеки України в м. Києві незаконно вже протягом тривалого часу, що безумовно дає право скаржнику звернутись до суду з віндикаційним позовом.
Відповідно до положення ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішуються вироком ухвалою чи постановою суду. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Звертає увагу на те, що позивач не зобов»язана індивідуалізувати та реєструвати кожну купюру окремо.
Крім того, з аналізу ст. 181 ЦК України випливає, що гроші є виключно рухомим майном, а права на рухомі речі не підлягають державній реєстрації.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції підставно виходив з того, що позивач обрала помилковий спосіб захисту свого права, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15 липня 2011 року в ході проведення досудового слідства в рамках кримінальної справи № 1719 в приміщенні ПАТ «Ві Ей Бі Банк» слідчим в ОВС СВ УСБУ у м. Києві Якобчуком О.В. з орендованого позивачем індивідуального сейфу №01/30 були вилучені грошові кошти в сумі 109 400 дол. США та 14 000 грн.
Зазначені обставини не заперечувались учасниками процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Судом першої інстанції проаналізовано зміст даної статті, яка передбачає право власника захистити належну йому правомочність володіння шляхом пред'явлення віндикаційного позову до іншого суб'єкта цивільно-правових речових відносин, який фактично володіє належним власникові майном без законних на те підстав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що так як зазначені речі були вилучені в ході розслідування кримінальної справи, тому між сторонами виникли не цивільно-правові, а кримінально-процесуальні відносини з приводу спірного майна, на які не поширюється дія норми ст.387 ЦК України.
Крім того, зі змісту ст. 387 ЦК України вбачається, що віндикаційний позов може бути пред'явлений тільки на захист права власності на річ, яка визначена індивідуально, оскільки власник, що пред'являє вимогу про повернення йому майна, яке належить йому на праві власності, повинен довести, що саме це майно є об'єктом його права власності, тобто індивідуалізувати його. В разі якщо ж індивідуалізувати майно неможливо, неможливе і задоволення віндикаційного позову.
Позивачем не заперечується, що вилучені грошові кошти жодним чином не були індивідуально визначені.
З пояснень ОСОБА_2 в апеляційному суді вбачається, що вона дала довіреність на розпорядження своїми коштами третій особі, яка мала доступ до орендованого нею банківського сейфу.
Зазначена особа не була залучена позивачем до участі у справі.
Крім того, представник відповідача до апеляційного суду надав копію постанови від 04 вересня 2012 року Старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України про визнання зазначений коштів речовими доказами, приєднання їх до справи і передачі на відповідальне зберігання в касу Фінансово- економічного управління СБ України в межах розслідуваної ним кримінальної справи №732.
З наведеного вбачається, що суд підставно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки ґрунтуються на тих же підставах, що були предметом судового розгляду і яким суд дав оцінку.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: