АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року. м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року по справі за позовом Громадської організації «Садівницьке товариство «Ельвіра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов'язковим членським та цільовим внескам, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року позивач звернувся із позовом до відповідача, уточнивши який зазначив, що відповідач є членом садового товариства, має заборгованість по обов'язковим членським та цільовим внескам.

Враховуючи вищевикладене, просив стягнути на свою користь із відповідача 26500 грн. заборгованості, з яких 1200 грн. заборгованості за членськими внесками за 2011 рік, 5 000 грн. заборгованості по цільовому внеску на проект електрифікації, 2200 грн. заборгованість по цільовому внеску на проект інженерної підготовки(гідронамиву) ділянки, 1 000 грн. заборгованості по цільовому внеску на встановлення межових знаків, 17 100 грн. заборгованості по цільовому внеску на інженерну підготовку доріг загального користування, крім того, 2 000 грн. витрат на правову допомогу, 265 грн. судового збору .(а.с. 1-13)

Відповідач проти заявлених вимог заперечував.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11.07.2012 року позов ГО «СТ «Ельвіра» задоволено частково стягнуто на користь позивача із відповідача 26 500 грн. заборгованості по внескам та 265 грн. судового збору, в іншій частині позову - відмовлено. (а.с.83-88)

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати ухвалу районного суду від 11 липня 2012 про відмову у прийнятті зустрічного позову, прийняти до розгляду зустрічний позов, об'єднати та розглянути його в одному провадженні із первісним, рішення районного суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування скарги посилався на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, зазначив, що позивач не надав доказів бажання відповідача бути членом садового товариства, відповідач не є членом цієї організації, а тому, нарахування заборгованості є безпідставними ( а.с. 91-95).

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Представник відповідача просив відкласти розгляд справи посилаючись на зайнятість в іншій справі.(а.с. 104-106)

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Відповідно до ст.ст. 8, 15 цього Закону, статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема: визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв, визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу.

Судом встановлено, що 26 червня 2008 року ОСОБА_1 був прийнятий членом СТ «Ельвіра», Осокорки у зв'язку із придбанням земельної ділянки, оплатив вступний та сплачував щорічні членські внески.(а.с. 6, 33)

Рішеннями загальних зборів членів СТ «Ельвіра» від 14 лютого 2009 року та від 21 травня 2011 року затверджено розмір членського внеску на 2011 рік - 1200 грн. за ділянку, 5 000 грн. цільовий внесок на проект електрифікації, 2200 грн. цільовий внесок на проект інженерної підготовки(гідронамиву) ділянки, 1 000 грн. цільовий внесок на встановлення межових знаків, 17 100 грн. цільовий внесок на інженерну підготовку доріг загального користування, встановлено термін сплати цих внесків до 31 грудня 2010 року.(а.с. 10, 34-38, 76)

За довідкою голови правління СТ «Ельвіра», ОСОБА_1 за 2011 рік сплатив членський внесок за 2011 рік в розмірі 1200 грн., має заборгованість: 1000 грн. членські внески за 2010 рік, 5 000 грн. заборгованості по цільовому внеску на проект електрифікації, 2200 грн. заборгованість по цільовому внеску на проект інженерної підготовки(гідронамиву) ділянки, 1 000 грн. заборгованості по цільовому внеску на встановлення межових знаків, 17 100 грн. заборгованості по цільовому внеску на інженерну підготовку доріг загального користування, (а.с. 7)

За п. 2.4.7 Статуту ГО СТ «Ельвіра» член товариства зобов'язаний своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески у розмірі і термін, встановлені Правлінням, загальними зборами Товариства.(а.с. 18-21)

11 липня 2012 року відповідачем поданий зустрічний позов, предметом якого є визнання недійсним рішення загальних зборів членів ГО СТ «Ельвіра» від 26.06.2008 року.

З огляду на положення ст. 123 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову. При цьому, колегія суддів враховує, що таке рішення не позбавляє позивача права заявити такі вимоги, які можуть бути розглянуті в іншому провадженні.

Проте задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції не звернув увагу, що за довідкою позивача, заборгованість по членським внескам складає не 1200 грн.. а 1000 грн., тому 200 грн. судом першої інстанції стягнуто безпідставно, розмір заборгованості підлягає зменшенню з 26500 грн. до 26300 грн., апеляційна скарга має бути задоволена частково, а рішення підлягає зміні на підставі ч. 2 ст. 314 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 липня 2012 року змінити, зменшити розмір стягуваної заборгованості та судового збору і стягнути із ОСОБА_1 на користь Громадської організації «Садівницьке товариство «Ельвіра» 26300 (двадцять шість тисяч триста) грн.. заборгованості по обов'язковим членським та цільовим внескам та 263(двісті шістдесят три) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

Л.Д.Махлай

В.Й.Шиманський