АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 року суддя Апеляційного суду міста Києва Бець О.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_1 був визаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить вісімдесят п'ять гривень.

Згідно постанови суду, 09 серпня 2012 року, о 17 год. 00 хв. по вул. Закревського, 41 в місті Києві в ході проведення документальної перевірки виявлено порушення директором ТОВ ВКФ «Сіріус» ОСОБА_1 ведення обліку в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість за ІІІ та IV квартали 2010 року, що виявлено актом перевірки №2477/22-40/24220189 від 09 серпня 2012 року, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її необґрунтованою, винесеною без повного і всебічного з'ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 29 серпня 2012 року та закрити провадження у справі №3-4380/2012.

На підтвердження своїх доводів апелянт зазначає, що акт перевірки, яким встановлено заниження податку на додану вартість, був винесений упереджено, податкова перевірка стосувалася виключно щодо взаємовідносин ТОВ «ВКФ «Сіріус» з його контрагентом ТОВ «Ізумруд», оскільки відносно керівника останнього була порушена кримінальна справа, вказує, що суд не врахував ту обставину, що податкові повідомлення-рішення, якими було встановлено податкове зобов'язання ТОВ «ВКФ «Сіріус» не винесені, оскільки вирок відносно директора ТОВ «Ізумруд» по кримінальній справі не винесений, крім того, ОСОБА_1 в апеляції стверджує, що будь-яке законодавство не покладає на підприємство обов'язок звертатися до державних органів, які здійснюють реєстрацію та контроль за діяльність юридичних осіб з метою перевірки

____________________________________________________________________

Справа № 33/2690/1288/2012 Головуючий в 1-й інстанції: Дігтяр І.Р.

Категорія: ст. 163-1 ч. 1 КУпАП Доповідач: Бець О.В.

інформації, зазначеної продавцем у податкових накладних, що також свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши в судовому засіданні в апеляційній інстанції пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, вважаю, що його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Висновок судді в постанові про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та підтверджений наведеними у справі доказами у їх сукупності, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення № КР-122614, складеного головним державним податковим інспектором ДПІ у Деснянському районі міста Києва, копією наказу про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ «ВКФ «Сіріус», копією акту №2477/22-40/24220189 від 09.08.2012 року, підписаного головний державним податковим ревізором-інспектором.

Всупереч твердженням апелянта, суд першої інстанції з достатньою повнотою, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідив надані сторонами докази, в тому числі і покладені в основу апеляційної скарги доводи, повно та правильно виклав їх у постанові, проаналізував у сукупності з іншими доказами і дав їм належну оцінку в плані достовірності і достатності для висновків суду по суті справи.

Як встановлено, ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «ВКФ «Сіріус», порушив ведення обліку в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, в зв'язку з чим саме дії ОСОБА_1, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із порушенням вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 226, ст. 655, ст. 662 ЦКУ.

Втім, як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Приймаючи до уваги, що на момент розгляду даної справи про адміністративне правопорушення сплинув трьохмісячний строк з дня вчинення правопорушення для накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, провадження в справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

За викладених підстав, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою необхідно визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП та закрити провадження у справі відносно нього в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, у відповідності з положеннями ст. 247 п. 7 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП та провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Постанова суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.