АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Ковальської В.В.

суддів Верховець Т.М., Лук'янець Л.Ф.

за участю прокурора Отроша В.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року була залишена без задоволення скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України

Захисник ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 від 14 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

При цьому, апелянт посилається на те, що приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 є рапорт старшого інспектора ДПС ОСОБА_5, який зареєстрований у ЖРЗПЗ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві 12 грудня 2011 року за № 35436 щодо незаконних дій ОСОБА_3, проте вказаний рапорт не може слугувати приводом до порушення кримінальної справи в розумінні ст. 94 КПК України, оскільки він не містить жодної інформації про наявність в діях ОСОБА_3 ознак будь-якого злочину, а лише вказує на факт його незаконного затримання, та складений з порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Також апелянт зазначає, що на час порушення кримінальної справи у слідчого не було достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, його посилання в постанові на існування доказів є безпідставними, так як дані докази одержані з порушенням конституційних положень та порядку встановленого чинним законодавством. Зокрема, захисник вважає, що затримання ОСОБА_3, його огляд та огляд його речей були незаконними, оскільки на місці затримання особистий огляд, огляд речей та автомобіля не проводився і відповідні процесуальні документи не складались, а в приміщенні ТВМ-3 через значний проміжок часу фактично був проведений незаконний обшук, при цьому процесуальні документи були складені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Крім того, в апеляції захисника дається оцінка висновку спеціаліста про дослідження вилученої у ОСОБА_3 речовини та протоколу проведення змивів з долонь, які, на думку апелянта, також не відповідають вимогам чинного кримінально-процесуального закону.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні процесуальні документи, які б свідчили про законність отримання фактичних даних, що вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3 Але суд першої інстанції не перевірив дані, що стали приводом та підставою до порушення кримінальної справи та не навів у своїй постанові жодних конкретних доводів, що обґрунтовують прийняте ним рішення.

Заслухавши доповідача, захисників, як підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, а постанову суду належить залишити без змін, виходячи з таких підстав.

Висновок, викладений у постанові судді, про те, що приводом до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки, які зареєстровані в ЖРЗПЗ № 35436 від 12.12.2011 року, ґрунтується на матеріалах справи. Так, у постанові про порушення кримінальної справи вказано, що приводом до порушення кримінальної справи є рапорт старшого інспектора ДСП 3-го взводу супроводження батальйону із забезпечення та ескортування полку ДПС ДАЇ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_5, який зареєстрований у ЖРЗПЗ № 35436 від 12.12.2011 року, і вказаний рапорт є в матеріалах, які були підставою до порушення кримінальної справи.

Посилання захисника на те, що вказаний рапорт працівника міліції не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону та не містить інформації про наявність в діях ОСОБА_3 ознак будь-якого злочину, є безпідставним, оскільки у рапорті зафіксований факт затримання ОСОБА_3 та вилучення двох поліетиленових пакетів з порошкоподібною речовиною, а що стосується вимог кримінально-процесуального закону, то складання рапорту працівником міліції, передбачено відомчими інструкціями, а не чинним КПК України, і за формою рапорт відповідає вимогам до такого документу.

З наданих суду матеріалів, на підставі яких була порушена кримінальна справа проти ОСОБА_3, убачається, що на момент порушення кримінальної справи слідчий мав достатні дані, які вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і які містились у рапорті працівника міліції, протоколі огляду та вилечення, поясненнях ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, висновку спеціаліста.

В апеляції захисника наведений досить детальний аналіз матеріалів, на підставі який була порушена кримінальна справа в сенсі доведеності обставин, викладених у документах, - рапорті, протоколах огляду, висновку спеціаліста, протоколі проведення змивів з долонь. Колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, а доведеність обставин, встановлених процесуальними і іншими документами мають перевірятись при розгляді справи по суті. Про це суд зазначив у своїй постанові.

Крім того, суд вказав у постанові про те, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, не було встановлено обставин, які б ставили під сумнів законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і такий висновок суду також відповідає матеріалам справи.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляції щодо відсутності приводів і підстав до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3

Доводи апеляції захисника про те, що суд не досліджував матеріалів, на підставі яких була порушена кримінальна справа проти ОСОБА_3, спростовуються даними протоколу судового засідання, з якого убачається, що зазначені матеріали були досліджені в судовому засіданні при розгляді скарги захисника на постанову про порушення кримінальної справи.

Таким чином, розглянувши скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд встановив, що під час порушення кримінальної справи органи досудового слідства дотримались вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, кримінальна справа була порушена на підставі достатніх даних, що вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, тому обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги.

Колегія суддів уважає, що постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2012 року про залишення без задоволення скарги захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

Ковальська В.В. Верховець Т.М. Лук'янець Л.Ф.