АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Одинця В.М.,
суддів - Бовтрук В.М., Присяжнюка О.Б.,
за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
засудженої - ОСОБА_1,
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2012 року.
Цією постановою апеляція засудженої ОСОБА_2 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2012 року визнана такою, що не підлягає розгляду, оскільки апелянтом не усунуті недоліки зазначені в постанові від 31 травня 2012 року, про залишення її апеляції без руху.
В апеляції засуджена ОСОБА_2, зазначаючи, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, вдався до оцінки доводів та мотивації її апеляції, стверджуючи при цьому, що в своїй апеляції вона вказала в чому полягає незаконність вироку, та просить визнати її апеляцію такою, що підлягає розгляду та направити до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженої, засуджену, яка підтримала апеляцію, просила постанову скасувати та визнати її апеляцію такою, що підлягає розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Подільського районного суду м. Києва від 11.05.2012 року ОСОБА_1 була засуджена за ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції закону від 06.10.2011 року) до п'яти років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю, та на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Подільського районного суду м. Києва від 24 квітня 2012 року, остаточно покарання призначено у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.
29 травня 2012 року засуджена ОСОБА_1 подала на зазначений вирок апеляцію, яка постановою суду від 31 травня 2012 року залишена без руху, оскільки подана апеляції не відповідала вимогам ст. 350 КПК України, а саме, прохальна частина не конкретизована та протирічить з доводами мотивувальної частини, не зазначено в чому полягає незаконність вироку, та вимога до Апеляційного суду м. Києва не відповідає його повноваженням.
Копії постанови про залишення її апеляції без руху засуджена ОСОБА_1 отримала 11.06.2012 року та 13.06.2012 року внесла апеляцію в новій редакції, проте не усунула недоліки зазначені в постанові про залишення апеляції без руху, а тому її апеляції була визнана такою, що не підлягає розгляду.
Перевіряючи доводи апеляції засудженої ОСОБА_1 в частині незаконності оскаржуваної постанови, та той факт що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки дав оцінку доводам та мотивації її апеляції та фактично розглянув її апеляцію по суті, колегія суддів визнає їх необґрунтованими, оскільки згідно ст. 352 КПК України, саме до компетенції суду першої інстанції відноситься перевірка апеляційної скарги вимогам ст. 350 КПК України.
Перевіряючи доводи апеляції щодо відповідності апеляції засудженої на вирок вимогам ст. 350 КПК України, колегія визнає їх безпідставними, оскільки мотивувальна та резолютивна частина апеляції містять суперечності, на які суд першої інстанції вказав в своїй постанові про залишення апеляції засудженої без руху.
Так, вказуючи на підстави для скасування вироку, засуджена ОСОБА_1 посилається на однобічність та необ'єктивність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, при цьому вказуючи на невідповідність призначеного покарання фактичним обставинам справи та її особі, а просить застосувати до неї акт амністії, що свідчить про наявність суперечносте між мотивувальною та резолютивною частиною апеляції, та обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо неусунення засудженою недоліків вказаних в постанові суду першої інстанції від 31.05.2012 року.
За таких обставин, постановою головуючого було обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 352 КПК України, апеляцію засудженої визнано такою, що не підлягає розгляду, а тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст. 352, 365, 366 КПК України, судова колегія
у х в а л и л а:
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2012 року, якою апеляція засудженої ОСОБА_1 визнана такою, що не підлягає розгляду, залишити без зміни, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.
Судді:
_________________ _________________ ________________