АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
МСП - 03680, м.Київ-680, вул. Солом'янська, 2-А .
Справа № 22ц-2690/12668/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Сушко Л.П.
Доповідач Кравець В.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Попандопало Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Голови правління Публічного акціонерного товариства «Київгаз» ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Київгаз» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за листками непрацездатності, стягнення матеріальної допомоги, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки, стягнення моральної шкоди, відшкодування шкоди товариству, заподіяної в зв'язку з оплатою коштів незаконно звільненому працівнику, -
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2012 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати незаконними та скасувати накази ПАТ «Київгаз» № 831-П від 17.10.2011p. №834-П від 18.10.2011р. та № 1052-П від 19.12.2011р.; поновити на роботі директором департаменту організації нормування праці та заробітної плати в ПАТ «Київгаз»; стягнути з ПАТ «Київгаз» на її користь заробіток за весь час вимушеного прогулу, сума якого складає станом на 25.06.2012р. 98519,88 грн.; стягнути з ПАТ «Київгаз» на її користь заробіток за весь час затримки основної суми розрахунку при звільненні з 18.10.2011р, по19.12.2011р. в розмірі 36085,77 грн.; стягнути з ПАТ «Київгаз» на її користь заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за листком непрацездатності Серія АВІ № 660814 з 19.12.2011р, по 16.01.2012р. в розмірі 16610,91 грн.; стягнути з ПАТ «Київгаз» на її користь матеріальну допомогу в зв'язку з звільненням в розмірі 9590,00 грн., матеріальну допомогу в зв'язку з тривалою хворобою в розмірі 1000,00 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки в розмірі 25775,55 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати цих сум з 18.10.2011р. по 25.06.2012р. в розмірі 144343,08 грн.; стягнути з ПАТ «Київгаз» на її користь 26984,18 грн. моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Київгаз» суму в рахунок відшкодування товариству шкоди, заподіяної в зв»язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, розмір якої станом на 25.06.2012р.складає 124295,43 грн.; стягнути з ПАТ «Київгаз» на її користь 130,14 грн. судових витрат.
В мотивування вимог посилалася на те, що у вересні 1984 року вона була прийнята на роботу в ПАТ «Київгаз». Наказом голови правління ПАТ «Київгаз» від 19 грудня 2011 №1052 «про припинення трудового договору» за п.1 ст.36 КзпП України її було звільнено. Підставу звільнення зазначено в наказі від 18.10.2011р. №834 -П, з яким її не ознайомили. Заяву про звільнення за угодою сторін вона написала 18 жовтня 2011 року, після закінчення чергової відпустки під тиском начальника служби безпеки та охорони ОСОБА_5 в присутності першого заступника голови правління ОСОБА_6 її безпосереднього керівника) та начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_7 заява та дата звільнення «18 жовтня» була погоджена головою правління резолюцією «до наказу». За заявою її не було звільнено 18 жовтня 2011р. і кінцевий розрахунок та компенсацію невикористаної відпустки не виплачено в вищезазначену дату. Інших заяв про звільнення вона не писала. Зміна дати з нею не погоджувалася ні письмово ні в усній формі. Отже, не було іншої угоди сторін крім звільнення 18 жовтня 2011р.Розірвання трудового договору своєчасно не відбулося, тому вважає власне звільнення неправомірним. Також зазначила, що розрахунок при звільнені та матеріальна допомога за заявою від 17.10.2011 року підприємство повинно було сплатити їй 18.10.2011p. Розрахунок за листком непрацездатності Серія АВІ Х2660814 та сплата матеріальної допомоги за заявою від 19.12.2011р. мали бути здійснені 19.12.2011р. ПАТ «Київгаз» своєчасно не перерахувало суму за листком непрацездатності Серія АВІ №660814, a навіть не подало 19 грудня 2011р. заяву-розрахунок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім того, діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, оскільки після відпустки вона не мала коштів для існування, a її примусили написати заяву про звільнення, вона тривалий час тяжко хворіла.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2012 року - в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні перекручено та невірно і неповно викладено показання свідків. Вказує на те, що невірним є висновок суду, що страхові виплати по листам непрацездатності при звільненні виплачуються не в день звільнення (як це встановлено ст. 116 КЗпП, а в будь-який день після відшкодування цих коштів Фондом соцстрахування.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримала.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони досягли згоди щодо звільнення позивачки за ст.36 п.1 КЗпП України та дати звільнення, оскільки позивач своїми діями сама виразила своє волевиявлення. Крім того, позивачем не було доведено ті обставини, на які вона посилалася як на підставу задоволення своїх вимог.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (Підстави припинення трудового договору) підставами припинення трудового договору є угода сторін.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1984 року працювала у ПАТ« Київгаз» (а.с.82,117).
Позивачем було подано заяву про звільнення з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України з 18.10.2011 року та за згодою керівництва підприємства Наказом від 17.10.2011року № 831-П про припинення трудового договору ОСОБА_1 звільнено 18.10.2011р. за угодою сторін за ст. З6п.1 КЗпП України.
У зв»язку з перебуванням позивачки на день звільнення на лікарняному, Наказом від 18.10.2011р. № 834-п внесені зміни до наказу від 17.10.2011 року № 831-П та зазначено, що датою звільнення її з роботи вважати наступний день після закінчення страхового випадку.
Згідно листків непрацездатності ОСОБА_1 з 18.10.2011р. по 17.12.2011 року перебувала на амбулаторному та стаціонарному лікуванні.
Наказом № 1052-П від 19.12.2011р. позивачка звільнена 19.12.2011р. по п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін та копія наказу їй вручена у цей же день.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд вірно виходив з того, що незаконність та наявність підстав до скасування зазначених наказів не доведена позивачкою у судовому засіданні, оскільки не встановлено порушень норм трудового законодавства при їх прийнятті.
А оскільки підставами припинення трудового договору за п.1 ст. 36 КЗпП України є угода сторін, суд вірно виходив з наявності волевиявлення позивачки саме з цих підставах, враховуючи також і те, що позивачка в період з 18.10.2011року по 19.12.2011 року не подавала заяв відповідачу ПАТ «Київгаз» про відмову від поданої заяви про звільнення.
Згідно виписки по картковому рахунку(а.с.66) та розрахункових листів (а.с.66. 69,131-135) з позивачем був проведений повний розрахунок при звільненні з ПАТ «Київгаз», а страхові виплати по листам непрацездатності були перераховані їй 16.01.2012р., після надходження цих коштів відповідачу від Фонду соцстрахування.
Отже, позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Київгаз» на користь позивача заробітку за весь час затримки основної суми розрахунку при звільненні з 18.10.2011р. по 19.12.2011р. в розмірі 36085,77 грн. та стягнення з ПАТ «Київгаз» на її користь заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за листком непрацездатності Серія АВІ № 660814 з 19.12.2011p, по 16.01.2012р. в розмірі 16610,91 грн. не базуються на нормах трудового законодавства.
Вірним є висновок суду щодо вимог про стягнення матеріальної допомоги, оскільки , відмовляючи у цій частині позову, суд вірно виходив з умов Колективного договору ПАТ «Київгаз», за якими розмір допомоги визначається особисто головою правління товариства з урахуванням обставин та складності випадку. Проте, рішення головою правління товариства щодо виплати такої допомоги позивачці не приймалося.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції законного висновку дійшов і про те, що відсутні будь-які порушення з боку відповідачів прав позивача, а тому немає підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Київгаз» суми в рахунок відшкодування товариству шкоди, заподіяної в зв язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2012 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді