Справа № 22ц-613/08                                                                                        Головуючий в 1 інстанції Гладіч Н.І.

Категорія - 18                                                                                                    Доповідач Расевич С.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

22 липня 2008 року.                                                                                               м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Расевича С.І.,

суддів Киці С.І., Подолюка В.А.,

при секретарі Масляній С.В.

з участю

                  представника відповідача Студницького А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” про стягнення суми вкладу, відсотків, пені та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Любешівського районного суду від 18 квітня 2008 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Любешівського районного суду від 18 квітня 2008 року позов в даній справі задоволено частково.

Постановлено стягнути з відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» на користь ОСОБА_1суму основного вкладу у розмірі 2526 доларів США, відсотки за даним вкладом в сумі 606,18 доларів США та пеню в розмірі 745,28 доларів США, а всього 3889,52 доларів США і 30 грн. судових витрат.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» державне мито в розмірі 196,42 гривень на користь держави.

Додатковим рішенням того ж суду від 18 червня 2008 року в задоволенні позову у частині відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення і ухвалити нове про відмову у позові.

Вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

За змістом ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2004 року між ОСОБА_1. та АППБ “Аваль“, правонаступником якого є ВАТ “Райффайзен Банк Аваль“, було укладено договір № 49.10790 на вклад “Накопичувальний“ (з пролонгацією) згідно з умовами якого Довгун І.П. передав, а банк прийняв на цей вклад початковий внесок грошових коштів на суму 2526 доларів США строком на 366 днів.

Відповідно до п. 2.3 договору банк відкрив рахунок № НОМЕР_1на якому розміщувались внесені позивачем кошти.

Отже, за таких обставин між сторонами укладено договір банківського вкладу, який відповідає вимогам закону, а тому сторони повинні виконувати умови договору у відповідності до загальних вимог, які зазначені в ньому.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

9 лютого 2005 року рахунок, на якому знаходились кошти позивача, був закритий на підставі його, як вважає відповідач, розпорядження. Однак дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4525/07 від 15 лютого 2008 року стверджується, що підпис від імені ОСОБА_1., розташований після слів “Підпис отримувача“ в заяві на видачу готівки № 17 від 9 лютого 2005 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Тобто будь-яких розпоряджень по своєму рахунку позивач не вчиняв, а тому списання коштів з цього рахунку та його закриття було безпідставним.

Пункт 5.4 Договору передбачає пролонгацію дії Договору на той же термін у випадку не звернення вкладника в день закінчення строку дії цього договору за вкладом та відсотками по ньому.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що договір № 49.10790 від 26 жовтня 2004 року на вклад “Накопичувальний“ (з пролонгацією) 1 рік + 1 день 8% доларів США чинний по час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки позивачу сума вкладу та відсотки за ним не виплачувались.

17 грудня 2006 року відповідно до п. 3.2.4. Договору позивач звернувся до Банку щодо надання інформації по вкладу та вимагав повернення вкладу разом з відсотками, однак працівники Любешівського відділення ВАТ “Райффайзен Банк Аваль“ його заяву не прийняли, після чого він звернувся з відповідною заявою до Любешівського РВ УМВС України у Волинській області і його звернення зареєстровано 17 грудня 2006 року за № 705 в журналі реєстрації заяв громадян і злочинів.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав датою звернення позивача за поверненням суми вкладу та суми відсотків 17 грудня 2006 року.

Відповідно до вимог п. 4.1 Договору у випадку необґрунтованого неповернення суми за вкладом та суми відсотків з вини банку в строк, визначений в п. 1.1, банк виплачує пеню в розмір 0,05 % від неповернутої суми по вкладному рахунку за кожен день затримки виплати.

Стягуючи з відповідача суму вкладу, відсотки за вкладом та пеню, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з умов договору, укладеного між сторонами.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відповідача відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль” відхилити, а рішення Любешівського районного суду Волинської області від 18 квітня 2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: