ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2012 року м. Київ К-54381/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_4
на постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2009 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року
у справі№ 2-а-797/08/0570
за позовомОСОБА_4
доКраматорської державної податкової інспекції
провизнання неправомірними податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2009 року у справі № 2-а-797/08/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 1.6, 1.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно декларації за 2006 рік позивачем одержано суму валового доходу від заняття незалежною професійною діяльністю в розмірі 7 260 грн.
Податковим повідомленням Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області від 12.06.2007 року № 0007451741/0/23164/10/17-213 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 943,80 грн.
За результатами апеляційного узгодження податкових зобов'язань скарга позивача залишена без задоволення.
Пунктом 22.10 Прикінцевих положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визнано таким, що втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», крім розділу ІV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.
Розділ ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»визначає особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльність і не врегульовує особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів і помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.
Даний закон не містить спеціального розділу або статті, якими був би встановлений механізм і порядок оподаткування осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську діяльність.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, для цілей оподаткування не передбачено виключення із загального річного оподатковуваного доходу будь-яких витрат, понесених у зв'язку з отриманням доходу, податок з доходів справляється з валового доходу, отриманого від здійснення професійної діяльності.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком про відмову в позові, оскільки доходи адвокатів оподатковуються за загальними нормами, встановленими Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»для фізичних осіб, за ставкою податку, визначеною в п. 7.1 ст. 1 (з урахуванням п. 22.3 ст. 22 цього Закону) - 13 % від об'єкта оподаткування.
Доводи касаційної скарги вищенаведеного не спростовують.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2009 року, та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2009 року у справі № 2-а-797/08/0570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак