Судове рішення #2496313
Справа № 11-а-511 Головуючий у суді 1 інстанції - Дранчук П

 

 

 

 

Справа  № 11-а-511                               Головуючий у суді 1 інстанції - Дранчук П.Ю.

Категорія - ст. 296 ч. 4  КК України                                    Доповідач   - Кадегроб А.І.

 

                                             У  Х  В  А  Л  А

                             І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

                      22 липня 2008 року   Колегія суддів Судової палати апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                         головуючого судді - Осєтрова  В.І.,

                         суддів - Кадегроб А.І., Борща В.С.,

                         за участю прокурора  - Науменко В.В.,

                         захисника-адвоката  -  ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2. на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від  18 квітня 2008 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець та жительАДРЕСА_1, українець, гр. України, освіта вища, одружений, не судимий,

 

 засуджений за ст. 296 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено  від відбуття покарання з іспитовим строком на один рік та покладено на нього обов»язки, згідно вимог ст. 76 КК України.

 

Вироком суду частково задоволено цивільний позов по справі і стягнуто із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_26971,50 грн., а також  вирішено питання про судові витрати по справі.

 

Вказаним вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за те, що він 19 серпня 2007 року близько 22 години, перебуваючи в громадському місті на автобусній зупинці, розташованої біля магазину ГВП «Август» по вул. Дзержинського в смт. Новгородківка, Кіровоградської області, із застосуванням спеціального засобу для вистрілу патронів, спорядженого гумовими кулями не смертельної дії, який згідно висновку експерта №  237 від 04.10.2007 року є вогнепальною зброєю, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушив громадський порядок, що виразилось в безпричинному проведенні пострілів у повітря та в потерпілого ОСОБА_2і нанесення останньому удару в обличчя зазначеним спецзасобом. Внаслідок вказаних дій засудженого, потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я, а інші громадяни, які відпочивали разом з потерпілим, були  вимушені  припинити свій відпочинок.

 

В  своїй апеляції представник потерпілого - ОСОБА_4., не оспорюючи кваліфікації злочину та обставин вчинення злочину, просить вирок суду змінити в частині призначеного судом першої інстанції покарання засудженому ОСОБА_1., призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі реально та стягнути з нього на користь потерпілого  матеріальну шкоду в сумі 1271 грн.,  моральну шкоду в сумі 10000 грн., 700 грн. за оплату праці адвоката та транспортні витрати, пов»язані з явкою його в судові засідання в сумі 4500 грн., а всього 11421,50 грн. Також вказує, що суд не визнав засудженому обтяжуючою покарання обставину невизнання засудженим своєї вини та те, що той не розкаявся, а тому засудженому необхідно визначити покарання у вигляді позбавлення волі реально та задовольнити позовні вимоги потерпілого в повному обсязі. 

 

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а тому просить суд залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без змін, пояснення потерпілого, який підтримав доводи своєї  апеляції, засудженого та його захисника-адвоката  ОСОБА_3., які  вважають вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, судова колегія доходить наступних висновків.

 

Так, судова колегія вважає, що вина засудженого ОСОБА_1. у вчиненні ним інкримінованого йому злочину в повному обсязі  доведена матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції: показаннями потерпілого ОСОБА_2., які узгоджуються із показаннями свідків  ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., а також показами свідка ОСОБА_10. та іншими матеріалами кримінальної справи та ніким із учасників процесу не оскаржуються.

 

Кваліфікацію дій засудженого  ОСОБА_1. за ч.  4  ст. 296 КК України судова колегія визнає об”єктивною і такою, що відповідає матеріалам кримінальної справи.

 

Виходячи з наведеного, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції об”єктивно дав оцінку всім доказам в справі.

 

При призначенні покарання засудженому судом першої інстанції були в повній мірі  враховані характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання, а тому судова колегія не знайшла  підстав для задоволення апеляції представника потерпілого щодо визначення засудженому більш суворого покарання, оскільки судом було призначено покарання засудженому покарання в межах, передбачених санкцією ст. 296 ч. 4 КК України і суд мотивував своє рішення у вироку. Раніше ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, а тому до нього можливо застосувати вимоги ст. 75 КК України.

 

Не підлягають задоволенню також і вимоги апеляції щодо збільшення суми  цивільного позову по справі, заявленому потерпілим. Так, як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції в повному обсязі задовольнив позовні вимоги потерпілого в частині матеріальної шкоди та витрати, пов»язані з оплатою праці адвоката, які були доведені потерпілим належним чином. Потерпілий також заявив вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн. Судом частково задоволено вказані вимоги і, з врахуванням моральних страждань  потерпілого та обставин справи,  стягнуто із засудженого на користь потерпілого 5000 грн. В задоволенні вимог потерпілого про стягнення із засудженого витрат, пов»язаних із явкою потерпілого до суду на автомобілі «таксі» в сумі 4500 грн. судом першої інстанції було останньому відмовлено, оскільки потерпілим не було надано суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували  та обґрунтовували вказані вимоги. Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було в достатній мірі вмотивовано своє рішення в частині вирішення цивільного позову, колегії  суддів потерпілім не надано додаткових доказів щодо цивільного позову, а тому  немає підстав для задоволення позову в цій частині.

 

На підстав викладеного та керуючись ст. ст.  362-365 КПК України, судова колегія,-

 

У Х В А Л И Л А :

 

Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2. на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від  18 квітня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити  без задоволення, а вказаний вирок  суду - без змін.

 

 

Судді:

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація