Справа № 22-ц- 5257 / 2006 р.

Категорія: стягнення суми

Головуючий: І інстанції Донець О.В Доповідач:    Данилснко В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року

м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі: Головуючого - Борової С.А., суддів      -        ДаниленкаВ.М, Пшенічної Л.В., при секретарі : Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скар­гою ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 на ухвату судді Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових сум та відшкодування морально/тыкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2006 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення гро­шових сум та відшкодування спричиненої йому діями останнього моральної шкоди

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався нате, що на початку 2003 року між ним та відпові­дачем по справі була досягнута домовленість про купівлю належного останньому гаражу № НОМЕР_1. який знаходиться в гаражному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_1» по вул. АДРЕСА_1 в м. Харкові.

11 березня 2003 року відповідач в якості завдатку отримав 400 доларів США та 400 грн., а позивач почав користуватися вказаним гаражем за його прямим призначенням.

При цьому він, позивач, за власні кошти зробив капітальний ремонт приміщення гаражу, а також сплатив кооперативу існуючу заборгованість зі сплати членських внесків.

Однак, не зважаючи на це, відповідач почав ухилятися від укладення договору купівлі - продажу гаражу, а потім взагалі відмовився від його продажу.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2. на його користь отриманий останнім завдаток у подвійному розмірі; 3439 грн., витрачених на проведення відповідного ремонту приміщення гаражу; 525 грн., витрачених ним на сплату членських внесків, а також 5000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому діями відповідача.

Крім того, позивачем було заявлено й клопотання про забезпечення заявленого ним позову шляхом накладення арешту на належний відповідачу гараж № НОМЕР_1, що знаходиться в гаражному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_1» по вул. АДРЕСА_1 в м. Харкові.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2006 року зазначене клопотання позивача було задоволено.

Суд застосував заходи забезпечення позову ОСОБА_3. шляхом накладення арешту на вказаний вище гараж та заборони його відчуження і зміни власника.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати наведену вище ухвалу районного суду, посилаючись на те, що вона постановлена судом з порушенням норм процесуального законодавст­ва і є необгрунтованою.

Перевіривши законність і обгрунтованість ухвали районного суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів за­безпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

«Під забезпеченням лозову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому судового рішення по справі. При цьому, забезпечення позову спрямовано, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Таким чином, враховуючи наведене, судова колегія вважає, що приймаючи рішення про вжиття за­ходів забезпечення позову ОСОБА_3. шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачеві, та заборонивши його відчуження, районний суд діяв в межах своїх повноважень, передба­чених чинним цивільним процесуальним законодавством, а види забезпечення позову, застосовані су­дом, є співмірними із заявленими позивачем вимогами матеріального характеру.

Що ж стосується доводів апелянта про те, що сума позову ОСОБА_3. останнім не обгрунтова­на, а надані ним докази є сумнівними, то ці аргументи апелянта судова колегія залишає поза увагою, оскільки відповідну оцінку доказів по справі може надати лише суд першої інстанції в судовому рішен­ні, закінчивши розгляд цивільної справи по суті.

Безпідставним є й посилання апелянта на те, що вартість належного йому гаражу (14689 грн.) знач­но перевищує ціну пред'явленого ОСОБА_3. позову, оскільки як вбачається з позовної заяви останнього, загальна сума заявлених ним вимог складає близько 14000 грн., тобто практично дорівнює вартості майна, на яке судом накладено арешт.

Інші доводи апелянта висновків районного суду стосовно вирішеного проміжного процесуального питання - не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова ко­легія. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно й оскарженню не підлягає, оскільки вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі.