Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5423 / 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Щербак А.А.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Маловічко С.В.
Суддів Сапун О.А.
Краснокутської О.М. При секретарі Тахтаул О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від "24" липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, -
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення разової грошової допомоги.
Зазначав, що він є учасником бойових дій і згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник бойових дій, має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2003 рік - 146 грн. 5о коп., за 2004 рік - 342 грн. 25 коп., за 2005 рік - 1410 грн., всього 1898 грн. 75 коп., які він просив стягнути з відповідача на його користь.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 липня 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації на користь ОСОБА_1 1898 грн. 75 коп. заборгованості по разовій допомозі учаснику бойових дій за 2003- 2005 роки.
В апеляційній скарзі УПтСЗН Шевченківської районної адміністрації просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням.
Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Право на отримання ОСОБА_1 грошової допомоги не оспорюється відповідачем. Розмір грошової допомоги визначений у ст. 12 Закону України " України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.
Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Оскільки Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування, тому доводи скарги в цій частині є неспроможними.
Проте, суд першої інстанції порушив положення глави 7 "Судові витрати" КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень, на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 198,200,205 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя відхилити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 липня 2006 року по залишити без змін.
Виключити з постанови суду вказівку про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної державної адміністрації на користь держави держмита в розмірі 51 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.