Судове рішення #249453
21/82-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2006 р.                                                                Справа № 21/82-06  


Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , ,


при секретарі Яценко Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лукашова Ю.В.

відповідача - Городніченко О.А.


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТД, м. Харків (вх. № 3279 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.08.06 р. по справі № 21/82-06


за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дім Україна-Мерседес-Бенц", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТД, м. Харків

про стягнення 11 577,15 грн., -


встановила:

У лютому 2006р. Автомобільний дім "Україна-Мерседес-Бенц" Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТД, м. Харків про стягнення 11 577,15 грн. заборгованості, у тому числі 783,16 грн. 3% річних, інфляційні 135,47 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.08.06р. по справі № 21/82-06 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 10 658,57 грн. та судові витрати. В частині стягнення 918,63 грн. провадження по справі припинено на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від позову і ця відмова прийнята господарським судом.

З прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що при винесенні його було порушено норми матеріального та процесуального права та рішення не відповідає вимогам щодо повноти і об’єктивності фактичним обставинам справи.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення господарського суду обґрунтованим та правомірним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду без змін, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи і правомірно встановлено господарським судом, що позивач на замовлення відповідача здійснював ремонт на технічне обслуговування автомобіля марки "Мерседес-Бенц" S500, д.н. 7119ХК. Ці роботи здійснювались без укладення додаткової письмової угоди протягом 2002-2003рр. лише на підставі замовлень на ремонт автомобіля відповідача, а їх оплата здійснювалась по актам виконаних робіт.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач надав додаткові пояснення з яких вбачається, що відповідач не заперечую проти заявлених позовних вимог на суму 889,83 грн., яка виникла за період 01.01.02р. по 31.07.03р., розрахунок (акт звірки) надав до додаткових пояснень, але заперечував проти суми позову 9768,74 грн. по акту виконаних робіт № 202006976 від 02.07.02р., посилаючись на відсутність у нього документів в підтвердження зазначеної суми.

В обґрунтування вимог по стягненню заборгованості позивач надав довіреність № 939810 від 01.07.02р., видану ТОВ "ІнтерАМІ" ЛТД, м. Харків на ім’я Панюхно Миколи Івановича за терміном до 11.07.02р. на технічне обслуговування автомобіля СП ТОВ "Автомобільний дім "Україна-Мерседес-Бенц". На підставі зазначеної довіреності представником відповідача Панюхно М.І. здійснено ремонтне замовлення № 202006976 на автомобіль д.н. 71519ХК, яке підтверджено підписом уповноваженої особи в ремонтному замовленні від 02.07.02р. та прийнято виконані роботи по акту виконаних робіт від 02.07.02р. на суму 9768,74 грн. З обсягом та вартістю робіт та послуг представник відповідача погодився, що підтверджено підписом Панюхно М.І. в акті виконаних робіт.

Відповідач в порушення своїх зобов'язань оплату вартості виконаних робіт не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10658,57 грн. З даним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки дані висновки суду відповідають обставинам справи та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідача на відсутність між сторонами письмової угоди є безпідставним з наступних підстав. Так, згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Крім того, статтею 837 цього ж Кодексу передбачено, що за договором підряду одна сторона  (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наданий позивачем до матеріалів справи підписаний представниками обох сторін бланк-замовлення від 02.02.2002 року на здійснення ремонту автомобіля, за своєю правовою природою є договором підряду.

Вказаний бланк-замовлення від 02.02.2002 року має всі ознаки укладення між сторонами у справі договору, які передбачені ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу  України.

Форма цього Договору відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу  України, оскільки договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, а якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У апеляційній скарзі відповідач також посилається на невірне застосування господарським судом ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо встановлення строків обов’язку по оплаті послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля.

З даним посиланням відповідача не погоджується колегія суддів, оскільки наряд-замовлення від 02.07.02р. та акт виконаних робіт не містить строк по оплаті вартості робіт і в матеріалах справи такі дані відсутні, тому порядок оплати регулюється ст. 530 Цивільного кодексу України. Позивач належним чином виконав вимогу законодавства, а саме ст. 530 Цивільного кодексу України, що підтверджується листом від 21.12.05р. про вимогу на оплату вартості виконаних робіт, який був направлений на адресу відповідача. Однак відповідач залишив вимогу без відповіді та задоволення. Крім того, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді відповідач доказів сплати боргу по ремонтних замовлень в розмірі 10658,57 грн. не надав. Відсутність у відповідача зазначених документів не є підставою для звільнення його від сплати боргу по оплаті за виконані позивачем роботи.

Щодо знаходження автомобіля відповідача "Мерседес-Бенц" S500 держ. номер 71519ХК в оренді у Міністерства промислової політики України у період існування правовідносин між позивачем та відповідачем, то слід зазначити, що господарський суд дослідив ці обставини справи і правомірно не прийняв їх до уваги, оскільки із наданого відповідачем договору оренди № 21 від 27.06.02р.  вбачається, що обов'язком орендодавця, тобто відповідача по даній справі, є підтримання автомобіля в технічно-справному стані за свій рахунок, проведення його ремонту (крім затрат на придбання палива). Приймання-передача автомобіля "Мерседес-Бенц" S500 держ. номер 71519ХК здійснено 02.07.02р.

Таким чином заперечення відповідача щодо відсутності підстав щодо стягнення у відповідача вартості виконаних робіт, господарський суд правомірно вважав їх необґрунтованими, оскільки вартість виконаних робіт на суму 9768,74 грн. підтверджено актом виконаних робіт № 202006976 від 02.07.02р., обов'язок щодо ремонту спірного автомобілю, який знаходиться в оренді по договору № 21 від 27.06.02р., несе саме відповідач по справі.

Колегія суддів також не погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно припинення провадження у справі в частині позовних вимог на суму 918,63 грн. по. п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач відмовився від позову в цій частині і відмова ця прийнята господарським судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач - ТОВ "ІнтерАМІ" ЛТД, м. Харків в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надав належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі. Крім того, доводи заявника апеляційної скарги не спростовують обставини, які було покладено в основу оскаржуваного  судового рішення.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 15.08.06 року по справі № 21/82-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.



На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -


постановила:


Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАМІ" ЛТД, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.08.06р. по справі № 21/82-06 залишити без змін.



Головуючий суддя                                                                      


Суддя                                                                                 


Суддя                                                                                 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація