Справа № 2/2506/2176/12 Провадження № 22-ц/2590/2930/2012 Головуючий у I інстанції - Карапута Л. В.
Категорія - цивільна Доповідач - Бойко О. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБойко О.В.
суддів:Квача М.О., Шитченко Н.В.
при секретарі:Зіньковець О.О.
за участю:відповідачки ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 липня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 липня 2012 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" заборгованість по кредиту в розмірі 6804 грн. 20 коп., заборгованість по відсотках в розмірі 5654 грн. 15 коп., заборгованість по комісії в розмірі 8959 грн. 17 коп., заборгованість по пені в розмірі 450 грн., а всього на суму 21417 грн. 52 коп.. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача 214 грн. 60 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість.
Доводи скарги зводяться до того, що суд безпідставно стягнув з неї на користь позивача 214 грн. 60 коп. судового збору, адже ПАТ „Дельта Банк" не заявляв такої вимоги в позові.
Вважає, що стягнення зазначеної суми не передбачено жодним нормативним актом.
Посилається на те, що рішення суду в частині стягнення з неї судового збору завдає їй матеріальної і моральної шкоди, тому просила стягнути на свою користь 214 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні відповідачка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом вірно встановлено, що 27.06.2007 року сторони уклали кредитний договір № 004-24600-270607, відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит на суму 30000 грн.. Кредитні кошти були надані для розрахунків за товари, послуги, зняття готівки та вчинення інших операцій, передбачених договором (а.с. 6-9).
Відповідно до умов договору, держатель картки зобов"язана була щомісяця, в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитом, яка виникла за попередній звітний місяць, і також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості.
В зв"язку з тим, що відповідачка порушила умови кредитного договору, станом на 21.05.2012 року перед ПАТ „Дельта Банк" виникла заборгованість в загальній сумі 21417 грн. 52 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту в розмірі 6804 грн. 20 коп., заборгованості по відсотках в розмірі 5654 грн. 15 коп., заборгованості по комісії в розмірі 8959 грн. 17 коп., заборгованості по пені в розмірі 450 грн. (а.с. 5).
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов"язання виконується належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення зазначеної вище суми заборгованості, є вірним та обгрунтованим.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Виходячи з доводів апеляційної скарги, ОСОБА_5 не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з неї 214 грн. 60 коп. судового збору та вважає, що таке стягнення є безпідставним та незаконним.
Вказані доводи на увагу апеляційного суду не заслуговують, оскільки чинним цивільним процесуальним законодавством, зокрема, статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивач, при зверненні до суду першої інстанції з позовом, сплатив за його подачу, як це передбачено п/п 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір", судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп..
Отже, ухвалюючи по справі рішення, суд першої інстанції вірно застосував вимоги ст. 88 ЦПК України та стягнув з відповідачки понесені позивачем судові витрати.
Доводи апеляційної скарги стосовно заподіяння їй матеріальної і моральної шкоди шляхом стягнення з неї судового збору також до уваги не сприймаються та задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги ОСОБА_5 не були предметом розгляду судом першої інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для скасування вірного по суті рішення суду.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про порушення судом норм закону, а тому задоволенню вона не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 липня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: