УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Шалаути Г.І.,

суддів: Горблянського Я.Д., Бойчука І.В.,

секретаря: Балагури М.О.,

з участю сторін: представників апелянта ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтехбуд" про визнання права власності на автомобіль, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2012 року, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся в суд із вказаним позовом, який мотивував тим, що між ним та відповідачем 05.03.2009 року укладено договір оренди транспортного засобу марки HYNDAI Akcent 1.4, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, згідно пункту 2 якого загальна орендна плата становить 94625 грн., пунктом 3 передбачено обов'язок орендодавця у випадку виконання орендарем всіх обов'язків по сплаті орендних платежів, укласти з орендарем договір купівлі-продажу вказаного автомобіля, при чому всі орендні платежі зараховуються орендодавцем до вартості автомобіля, яка підлягає сплаті згідно договору і становить 88825,52 грн. Позивачем сплачено всі кошти згідно договору шляхом внесення їх в банк на погашення позики та сплату відсотків за кредитним договором, укладеним 05.03.2008 року між відповідачем та КБ"Західінкомбанк", що підтверджується відповідними платіжними квитанціями. Враховуючи те, що відповідач на вказаний автомобіль, що знаходиться у користуванні позивача, не претендує, договору купівлі

________________________________________________________________________________

Справа №0907/2-6838/2011 Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Провадження №22ц/0990/1683/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.

Категорія 5

продажу не уклав, хоч позивач фактично є власником автомобіля, оскільки повністю сплатив

його вартість і користується ним, просив на підставі ст.392 ЦК України визнати за ним право власності на вказаний автомобіль.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.

На вказане рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як незаконне та постановити нове, яким задоволити позов, з наступних підстав. На думку апелянта, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд помилково вважав недоведеною обставину сплати ним повної суми орендної плати, що підтверджено відповідачем в ході судового розгляду та наказом №49 від 18.07.20111 року, виданого відповідачем про проведення повного розрахунку згідно договору оренди, яким суд всупереч ст.57 ЦПК України не дав оцінки. Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які б мав застосувати до вказаних правовідносин, а саме норми щодо договору лізингу, оскільки, на думку апелянта, укладений між сторонами договір є саме договором лізингу.

Відповідач ТзОВ "Укрінтехбуд" у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому колегія суддів вирішила, керуючись ч.2 ст.305 ЦПК України, розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, які підтримали доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам даної статті.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся в суд з позовом про визнання права власності на автомобіль на підставі ст.392 ЦК України, яка передбачає право власника майна пред'явити позов про визнання права його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із змісту вказаної статті вбачається, що позов про визнання права власності може бути пред'явлений тільки власником майна.

Особа вважається власником з моменту набуття права власності на майно.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що 05.03.2009 року між сторонами укладено договір оренди транспортного засобу, пунктом 3 якого передбачено, що після виконання своїх зобов'язань орендарем по сплаті всіх орендних платежів згідно графіку орендодавець укладає з орендарем договір-купівлі продажу автомобіля протягом одного місяця, при цьому всі орендні платежі зараховуються орендодавцем до вартості автомобіля, яка підлягає сплаті по договору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі закону та договору оренди транспортного засобу, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, дійшов правильного висновку про безпідставність вимог позивача, який не є власником автомобіля, а тому позбавлений права на звернення до суду із вказаним позовом на підставі ст.392 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта, що стосуються невизнання судом сплачених позивачем коштів орендними платежами та не застосування судом до правовідносин, які виникли між сторонами, норм матеріального права, що регулюють договір лізингу, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Г.І.Шалаута

Я.Д.Горблянський

І.В.Бойчук