УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2012 року м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Шалаути Г.І..
суддів: Бойчука І.В., Горблянського Я.Д.,
секретаря: Городецької У.С.,
з участю сторін: апелянта ОСОБА_2,
представника апелянта ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2011 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради, Головного управління Держкомзему в м.Івано-Франківську, Державного підприємства Центр державного земельного кадастру в особі Івано-Франківського відділу, ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею, зобов'язання скасувати державну реєстрацію державних актів, внести зміни до рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2012 року, -
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2011 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2011 року за нововиявленими обставинами відмовлено з тих підстав, що наведені заявником обставини не є нововиявленими.
___________________________________________________________________________________
Справа №0907/9312/2012 Головуючий у І інстанції Бабій О.М.
Провадження №22ц/0990/1689/2012 Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
Категорія 45
Непогоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким її позов задоволити. Апелянт вважає, що суд першої інстанції незаконно та необґрунтовано не визнав наведені нею обставини нововиявленими. Апелянт вважає нововиявленими наступні обставини - те, що ОСОБА_4 є власником тільки половини квартири по АДРЕСА_1 згідно договору дарування, що є в матеріалах справи, а тому державний акт повинен був оформлятися на всіх співвласників, а не тільки на нього одного; прийняття рішення Івано-Франківської міської ради від 29.12.2011 року №549-18, яким затверджено Положення про порядок передачі житлових будинків, що перебувають на балансі комунальних підприємств м.Івано-Франківська в самоуправління власникам, згідно якого розгляд питання про надання в користування або передачу у спільну власність земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки, можливий тільки після передачі таких будинків у самоуправління чи створення чи створення об'єднань співвласників; те, що їй стало відомо, що будинок по АДРЕСА_1 до цього часу знаходиться на балансі КП "Єдиний розрахунковий центр" і не знятий з обліку. На думку апелянта, в зв'язку з цими обставинами, які є суттєвими і могли вплинути на прийняття судом рішення, однак не були їй відомі на час його винесення, видача державних актів на право постійного користування земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у зазначених розмірах є незаконною.
Представники відповідачів - Івано-Франківської міської ради, Управління Держкомзему в м.Івано-Франківську, ДП "Цент державного земельного кадастру" у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справу у їх відсутності.
Апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими.
Даний висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи, яким судом дана належна оцінка, та нормам чинного законодавства.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено.
Статтею 361 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, якими зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Відповідно до п.3 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленим обставинами" від 30.03.2012 року № 4 нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно п.5 наведеної Постанови обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини 4 статті 10 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені ОСОБА_2 обставини не слід вважати нововиявленими, оскільки суду не представлено доказів об'єктивної неможливості їх надання під час розгляду справи.
Крім того, така обставина, вказана ОСОБА_2, як незаконність видачі державного акту на відповідача ОСОБА_4, а не на всіх співвласників квартири, не порушує прав апелянта, а тому не є нововиявленою обставиною.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, оскільки вони були предметом судового розгляду та їм дана належна оцінка судом, тому колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
І.В.Бойчук
Я.Д.Горблянський