Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11568/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-25 год,

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі Прокопенко Н.М.,

Час прийняття: 10 год 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Прокопенко Н.М.,

за участю: представника позивача - Лига І.С.,

представника відповідача - Гладкова Є.О.,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області

до відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_3,

про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції щодо неналежного виконання постанов позивача про стягнення штрафу зі ОСОБА_3 та зобов'язання здійснити усі заходи, передбачені законодавством, щодо повного та фактичного виконання виконавчих проваджень, відкритих на виконання постанов Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, прийнятих за період з 21.11.2006 року по 10.04.2012 року, про стягнення штрафу зі ОСОБА_3 на загальну суму 2 686,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено наступне.

В провадженні відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції з листопада 2006 року знаходяться на виконанні виконавчі документи про стягнення боргу зі ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду в м. Харцизьку Донецької області на зальнуну суму 2686,00 грн:

- постанова № 54 від 10.10.2006 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь позивача штрафу в розмірі 136,00 грн. Виконавче провадження ВП 9896642 відкрито 22.11.2006 року;

- постанова № 43 від 19.11.2009 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь позивача боргу у сумі 850,00 грн. Виконавче провадження ВП 17292388 відкрито 10.02.2010 року;

- постанова № 67 від 01.12.2010 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу в розмірі 425,00 грн. Виконавче провадження ВП 23801943 відкрито 19.01.2011 року;

- постанова № 67 від 01.12.2010 року про стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу в розмірі 425,00 грн. Виконавче провадження ВП 25185311 відкрито 14.03.2011 року;

- постанова № 41 від 29.02.2012 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу в розмірі 850,00 грн. Виконавче провадження відкрито 11.04.2012 року.

21.08.2012 представник УПФУ в м. Харцизьку ознайомився з матеріалами зазначених виконавчих проваджень, про що був складений «Протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження».

Як вбачається зі змісту протоколу державним виконавцем не прийнято до уваги клопотання позивача № 12388/07 від 22.05.2012 року про здійснення опису та реалізації арештованого транспорту. З березня 2011 року повторні запити до ВРЕВ, БТІ, ДПІ не направлялись.

При наявності у державного виконавця інформації про наявне майно у вигляді 1 одиниці автотранспорту до теперішнього часу не оголошено розшук цього транспорту для подальшого опису та реалізації.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вжити заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, відповідач під час примусового виконання постанов Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про стягнення штрафу, як орган державної влади, не вжив передбачених законом заходів примусового виконання виконавчих документів, внаслідок чого борг ОСОБА_3 перед Управлінням ПФУ залишається не стягнутим, що призводить до порушень інтересів держави в особі Пенсійного фонду України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши наступне.

У відповідача на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 2-377 в складі якого перебувають:

- постанова № 43 від 19.11.2009, видана УПФУ у м. Харцизьку про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м. Харцизьку адміністративного штрафу у розмірі 850 грн, яка надійшла на виконання 09.02.2010 року; 10.02.2010 відкрито виконавче провадження;

- постанова № 54 від 10.10.2006, видана УПФУ у м. Харцизьку про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м. Харцизьку адміністративного штрафу у розмірі 136 грн, яка надійшла на виконання 21.11.2006 року; 22.11.2006 року відкрито виконавче провадження;

- постанова № 67 від 01.12.2010 року, видана УПФУ у м. Харцизьку про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м. Харцизьку адміністративного штрафу у розмірі 850 грн, яка надійшла на виконання 09.02.2010 року; 10.02.2010 року.

27.02.2010 року надіслані запити до Державної податкової інспекції та БТІ у м. Харцизьку щодо наявності рахунків та внесків в установах банків та наявності нерухомого майна на праві особистої власності у боржника.

02.03.2010 року направлено запит до МРЕВ м. Харцизька про наявність зареєстрованого рухомого майна у боржника.

Згідно повідомлення ДПІ у м. Харцизьку від 30.03.2010 року інформація про відкриті розрахункові рахунки в банківських установах за ОСОБА_3 в районній базі даних відсутня.

23.04.2010 року на підставі довідки БТІ м. Харцизька постановою державного виконавця вкладено арешт на домоволодіння, яке належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2000 року.

23.04.2010 року на підставі довідки МРЕВ м. Харцизька постановою державного виконавця вкладено арешт на автотранспортний засіб CHEVROLET LACETTINA3, який зареєстровано за боржником.

15.12.2008 року, 27.07.2011 року розпорядженням державного виконавця постанови, видані УПФУ у м. Харцизьку, надіслані до бухгалтерії ПП «ВЕАС» м. Харцизька. На даний час постанови до відділу не повертались.

19.10.2010 року та 12.03.2012 року до бухгалтерії TOB «ВЕАС» м. Харцизька надіслано лист з проханням повідомити про стан виконання постанови УПФУ м. Харцизька та попередження про відповідальність посадової особи за невиконання вимог державного виконавця.

При здійсненні виходу за адресою мешкання боржника (АДРЕСА_1) перевірити майновий стан боржника не виявилося можливим.

29.08.2012 року державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження, в зв'язку з оголошенням розшуку автотранспортного засобу боржника.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомлені.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження, у складі якого перебувають виконавчі провадження з виконання постанов Пенсійного фонду України у м. Харцизьку про стягнення з ОСОБА_3 коштів на загальну суму 2 686,00 грн, а саме:

- ВП 9896642 (відкрито 22.11.2006 року) з примусового виконання постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 54 від 10.10.2006 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу в розмірі 136,00 грн;

- ВП 17292388 (відкрито 10.02.2010 року) з примусового виконання постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 43 від 19.11.2009 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 850,00 грн;

- ВП 23801943 (відкрито 19.01.2011 року) з примусового виконання постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 67 від 01.12.2010 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 425,00 грн;

- ВП 25185311 (відкрито 14.03.2011 року) з примусового виконання постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 67 від 01.12.2010 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 425,00 грн (на підставі ч.2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено сплату подвійного розміру штрафу у випадку, коли правопорушник не сплатить штраф добровільно у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови про накладення штрафу);

- ВП 32207565 (відкрито 11.04.2012 року) з примусового виконання постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 41 від 29.02.2012 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 850,00 грн.

Зазначені виконавчі провадження були приєднані до зведеного 28.08.2012 року відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», винесені постанови про приєднання зазначених виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження, яке веде відділ Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції.

При прийнятті рішення по справі суд керується наступним.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (далі - Інструкція).

Так, у відповідності до Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Частиною 2 цієї статті встановлено, що після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.

Згідно зі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, перша постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 9896642 з виконання постанови позивача № 54 від 10.10.2006 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 136,00 грн прийнята відповідачем 22.11.2006 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Але до прийняття відповідачем другої постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу (№ 43 від 19.11.2009 року, сума штрафу 850,00 грн, а саме - до 10.02.2010 року - виконавче провадження з примусового виконання постанови УПФУ № 54 не було завершено, ніяких заходів щодо примусового виконання зазначеної постанови УПФУ державним виконавцем не здійснювалось.

10.02.2010 року відповідачем прийнята друга постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 43 від 19.11.2009 року, відповідно до якої зі ОСОБА_3 підлягало до стягнення 136,00 грн штрафу.

Відповідно до наданих суду доказів, 04.03.2010 року відповідачем отримано листа з ДПІ у м. Харцизьк № 5600 від 04.03.2010 року, відповідно до якого інформація про взяті на податковий облік розрахункові рахунки в банківських установах фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відсутня.

23.04.2010 року на підставі наданої інформації з МРЕВ м. Харцизька (довідка № 531 від 13.03.2010 року) про знаходження у власності ОСОБА_3 транспортного засобу CHEVROLET LACETTINA3 д.н. НОМЕР_1 (2005) винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (Серія НОМЕР_2).

23.04.2010 року на підставі наданої інформації з БТІ у м. Харцизьку про знаходження у власності ОСОБА_3 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (домоволодіння) винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (Серія НОМЕР_3).

У період з 24.04.2010 року до прийняття відповідачем третьої постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу (а саме, № 67 від 01.12.2010 року, сума штрафу 425,00 грн), а саме - до 19.01.2011 року - виконавчі провадження з примусового виконання постанов УПФУ № 54 та № 43 не були завершені, заходів щодо примусового виконання зазначеної постанови УПФУ державним виконавцем не здійснювались.

19.01.2011 року відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 67 УПФУ від 01.12.2010 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 425,00 грн. 14.03.2011 року винесена ще одна постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання цієї ж постанови УПФУ № 67 від 01.12.2010 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 425,00 грн (на підставі ч.2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої передбачено сплату подвійного розміру штрафу у випадку, коли правопорушник не сплатить штраф добровільно у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови про накладення штрафу).

29.02.2012 року позивачем на адресу відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції була направлена скарга на бездіяльність державного виконавця з питань виконавчих проваджень, відкритих на виконання постанов УПФУ № 43 від 19.11.2009 року, № 54 від 10.10.2006 року, № 67 від 01.12.2010 року, в задоволені якої було відмовлено, про що винесена відповідна постанова від 12.03.2012 року.

У відповіді на скаргу зазначено наступне.

Відділом Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції 15.12.2008 року та 27.07.2011 року розпорядженням державного виконавця постанови УПФУ були надіслані на виконання за місцем роботи ОСОБА_3 до бухгалтерії ПП «ВЕАС» м. Харцизька. На день розгляду справи постанови не повертались, інформація щодо виконання вказаних постанов відсутня. Державним виконавцем 19.10.2010 та 12.03.2012 до бухгалтерії ПП «ВЕАС» м. Харцизька були направлені запити щодо виконання розпорядження державного виконавця. За приписом статті 52 ч. 7 Закону «України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У цьому разі звернення стягнення на жилий будинок боржника здійснюватись не буде.

Як вбачається з протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 21.08.2012 року, підписаного представниками сторін, запит з метою з'ясування майнового стану боржника був направлений до МРЕВ 04.03.2011 року, 27.04.2011 року - відповідний запит направлений до БТІ, 13.07.2011 року - до ДПІ. 27.07.2011 року відповідачем направлено розпорядження про стягнення із заробітної плати за місцем роботи ОСОБА_3 (до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕАС»). Крім цього, у зазначеному протоколі зафіксовано факт направлення боржнику виклик про явку до відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції, який залишився не виконаним.

Крім зазначених запитів протягом тривалого часу (до серпня 2012 року) дій, спрямованих на забезпечення виконання зазначених вище постанов УПФУ про стягнення коштів з ОСОБА_3 державним виконавцем не здійснювались.

11.04.2012 року відповідачем винесена ще одна постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги позивача щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів (№ 41 від 29.02.2012 року, відповідно до якої стягненню підлягає штраф в розмірі 850,00 грн).

Як з'ясовано судом під час розгляду справи, заходів примусового виконання зазначених постанов позивача, які передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб; вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням, - відповідачем здійснено не було.

Щодо здійснення такого заходу примусового виконання рішення як звернення стягнення на заробітну плату боржника при виконанні зазначених постанов УПФУ, суд зазначає наступне.

Як вказано в запереченні відповідача та зазначено у протоколі ознайомлення зі станом реалізації виконавчих проваджень від 21.08.2012 року, відповідачем 15.12.2008 року та 27.07.2011 року на адресу місця роботи боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕАС») направлялись розпорядження державного виконавця разом із постановами позивача. Цей факт не заперечується представником позивача. Але станом на час розгляду справи інформація про стан виконання зазначених розпоряджень у суду відсутня.

Крім цього, представником відповідача у судовому засіданні не було надано жодних доказів щодо здійснення контролю за ходом виконання зазначених виконавчих проваджень.

Як встановлено судом в судовому засіданні (і це підтверджується матеріалами справи та не спростовано представником відповідача) фактичного виконання постанов позивача: № 43 від 19.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу у розмірі 850,00 грн; № 54 від 10.10.2006 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу у розмірі 136,00 грн; № 67 від 01.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу у розмірі 425,00 грн; № 67 від 01.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу у розмірі 425,00 грн; № 41 від 29.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ штрафу у розмірі 850,00 грн, - всупереч приписам ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» не відбулось.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції при виконанні зазначених вище постанов позивача у період з дня відкриття цих проваджень до 29.08.2012 року (дати зупинення зведеного виконавчого провадження).

28.08.2012 року виконавчі провадження з виконання постанов Управління Пенсійного фонду України у м. Харцизьку Донецької області № 54 від 10.10.2006 року, № 43 від 19.11.2009 року, № 67 від 01.12.2010 року, № 41 від 29.02.2012 року про стягнення зі ОСОБА_3 коштів в загальному розмірі 2 686,00 грн приєднані до зведеного виконавчого провадження № 2-377, яке перебуває на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області.

Постановою від 29.08.2012 року відділом Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції оголошено розшук автотранспортного засобу - CHEVROLET LACETTINA3533НГ, НОМЕР_1, № дв. Т18SED102692, № куз. НОМЕР_4, 2005 р.вип., чорний, який зареєстровано за ОСОБА_3.

Крім цього, в матеріалах справи міститься копія акту від 29.08.2012 року, відповідно до якого заступником начальника ВДВС Харцизького міського управління юстиції ОСОБА_5, був здійснений вихід за адресою проживання ОСОБА_3 з метою з'ясування його майнового стану, але це виявилось неможливим у зв'язку із відсутністю останнього за місцем проживання.

Постановою відповідача від 29.08.2012 року зведене виконавче провадження № 2-377 зупинено у зв'язку із розшуком автотранспортного засобу, зареєстрованого за боржником.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строк здійснення виконавчого провадження не включає час зупинення виконавчого провадження, а також те, що строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа, суд приходить до висновку про те, що з моменту приєднання виконавчих проваджень з виконання постанов позивача № 54 від 10.10.2006 року, № 43 від 19.11.2009 року, № 67 від 01.12.2010 року, № 41 від 29.02.2012 року до зведеного виконавчого провадження № 2-377, відповідачем дотримуються вимоги діючого законодавства при виконанні зазначених постанов позивача. Відповідно, підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання незаконною бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції при виконанні зазначених вище постанов УПФУ починаючи з 28.08.2012 року не вбачається.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від вимог про визнання бездіяльності протиправною, а тому, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимога та заперечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 181, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку до відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити усі заходи передбачені законодавством щодо повного та фактичного виконання - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області при виконанні постанов Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області № 54 від 10.10.2006 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 136,00 грн; № 43 від 19.11.2009 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 850,00 грн; № 67 від 01.12.2010 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 425,00 грн; постанови № 67 від 01.12.2010 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 425,00 грн; № 41 від 29.02.2012 року щодо стягнення зі ОСОБА_3 на користь УПФУ коштів в розмірі 850,00 грн, - неправомірною у період з дня відкриття відповідних виконавчих проваджень до 28 серпня 2012 року.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 вересня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2012 року.

Суддя Волгіна Н.П.