Справа № 11а-881 / 2006                                   Головуючий в 1 інстанції: Ігнатенко П.Я.

Категорія: ст. 128 КК України                                                      Доповідач: Гемма Ю.М.

УХВАЛА

іменем           України

26 вересня 2006 року                                                                                                м. Херсон

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Червоненка В.Я.

суддів Гемми Ю.М., Вороненко Т.В.

з участю прокурора Литвиненка О.О.

засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 09 червня 2006 року,

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1, уродженця м. Херсона, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, засуджено за ст. 128 КК України на 1 рік 5 місяців 12 днів обмеження волі, на підставі ст.72 КК України із зарахуванням строку попередньою ув'язнення з 19.09.2005 року його звільнено з під варту у зв'язку з відбуттям строку покарання.

Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь:

ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.,

Херсонської психіатричної лікарні судові витрати у сумі - 270 грн. 82 коп.;

Херсонської обласної лікарні витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 668 грн. 35 коп.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 17 вересня 2005 року близько 3 години біля нічного клубу "ХХL" на проспекті Ушакова,2 у м. Херсоні, у ході конфлікту заподіяв потерпілому ОСОБА_2 необережне тяжке тілесне ушкодження.

В апеляції прокурора порушується питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, посилаючись на те, що судом безпідставно перекваліфіковані дії ОСОБА_1 з ч.І ст. 121 на ст. 128 КК України, оскільки його вина в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень повністю знайшла своє підтвердження у судовому засідання. Крім того, судом порушені вимоги ст. 73 КК України щодо обчислення строків покарання. Просить постановити новий вирок, згідно з яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

У запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_1 указує на її необґрунтованість, вважає вирок суду законним і обґрунтованим, просить залишити його без зміни.

Іншими учасниками судового розгляду вирок щодо ОСОБА_1 не оскаржується.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання апеляції та про необхідність скасування вироку щодо ОСОБА_1 і постановлення нового вироку, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції, його останнє слово, в якому він просить залишити   вирок без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню  з таких підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень обґрунтований зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Фактичні обставини вчиненого злочину, як видно зі змісту апеляції, прокурором не оспорюються.

Доводи прокурора про те, що засуджений своїми діями умисно заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження, не ґрунтується на матеріалах справи.

Так, засуджений ОСОБА_1 показав, що під час конфлікту штовхнув рукою ОСОБА_2, від чого останній упав на бетонні плити, об які ударився головою, але стверджував, що не мав умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Потерпілий ОСОБА_2 стверджував, що засуджений наніс йому удар кулаком у лобову частину голови, від чого він упав на бетонні плити.

Зазначену обставину підтвердив свідок ОСОБА_7.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_2 виявлено закрита черепно-мозкова травма, перелом склепіння черепа з переходом на основу, забиття правої лобно-скроневої долі, крововиливи у м'які тканини потиличної області зліва, які виникли від дій тупих предметів, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя. Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень у результаті удару або товчка в будь-яку анатомічну область із послідуючим падінням потерпілого на тверду поверхню не виключається, (а.с.24 - 27)

В постанові про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого також зазначено, що тяжкі тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_2 при падінні й ударі головою об бетонні плити, (а.с.157)

Проаналізував наведені докази в їх сукупності, суд першої інстанції вірно встановив, що засуджений ОСОБА_1, наносячи удар потерпілому ОСОБА_2, не передбачав заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому внаслідок падіння на бетонні плити, а також не мав прямого умислу їх заподіяти, проте повинен був передбачити можливість настання під час конфлікту таких наслідків.

За таких обставин, суд правильно перекваліфікував дії ОСОБА_1 із ч.І ст. 121 КК України на ст.128 КК України - як необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

При цьому суд обгрунтовано зазначив у вироку, що розбіжності щодо обставин заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у показаннях засудженого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які стверджували, що потерпілий упав від поштовху засудженого, та потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, які стверджували, що потерпілий впав від удару засудженого, не спростовують висновок суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 128 КК України.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу та обставин, що пом'якшують покарання.

Разом із тим, як обгрунтовано вказано в апеляції прокурора, суд неправильно застосував кримінальний закон при обчисленні строків покарання.

За вироком суду від 09.06.2006р. ОСОБА_1 за ст.128 КК України призначено покарання на 1 рік 5 місяців 12 днів обмеження волі.

Відповідно до ст. 73 КК України, строки покарання обчислюються в роках, місяцях та годинах. Обчислення строків покарання у днях допускається лише при заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення.

Тому, вказівка суду про призначення покарання засудженому у днях підлягає виключенню з резолютивної частини вироку. Таким чином, вирок у цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 09 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 128 КК України на один рік п'ять місяців обмеження волі.

У решті вирок щодо нього залишити без зміни.