Справа 22- 2500                                              Головуючий в суді  1 інстанції Чебукіна М.Ю.

Категорія 33                                                   Доповідач Орловська Н.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця   10 дня   колегія судді судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі

Головуючого Стародубця М. П.

Суддів             Орловської Н.В.

Фурман Т.Г.

При секретарі Костеннікові Д.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

На рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 липня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою

Встановила :

05 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право особистої власності виданого 12 червня 1986 р. Антонівською селищною Радою Дніпровського району м. Херсона їй належить 21/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1, що складається із жилого будинку літ. «Б» та сараю літ.Е.

Решта, 71/100 частин належить на праві власності відповідачці. Житлові будинки та господарські споруди розташовані на земельній ділянці площею 604 кв.м із яких 500 кв.м виділені позивачці наказом радгоспу «Вин розсадник» Херсонського вин тресту НОМЕР_1, а 104 кв.м - надлишки. Наказом того ж господарства НОМЕР_2 частина раніше виділеної позивачці земельної ділянки площею 250 кв.м надана ОСОБА_3, правонаступником якого є відповідачка.

Оскільки вказана частина ділянки не була виділена в натурі між ними виникають суперечки з приводу землекористування, тому просила визначити порядок користування земельною ділянкою між; співвласниками у відповідності до належних їм часток в жилому будинку.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 липня 2006 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції посилаючись на те, що суд постановив необгрунтоване рішення, та фактично не розглянув справу по суті.

В письмових запереченнях ОСОБА_2 посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність судового рішення просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що щільність забудови земельної ділянки, яка перебуває у спільному користування сторін позбавляє можливості встановити порядок    користування    нею способом запропонованим    позивачем, що    є підставою для відмови у   їх задоволенні заявленого позову.

Проте такого висновку суд дійшов без повного встановлення істотних обставин справи, не вірно визначив характер правовідносин сторін , що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 16, 22, 73, 77 Земельного Кодексу УРСР в редакції від 25.12.1970 р., діючого на момент виникнення спірних відносин, присадибні земельні ділянки із земель наданих у користування радгоспам для сільського господарських потреб та у відповідності до затверджених проектів внутрігосподарського землеустрою виділяються в натурі в порядку відводу на підставі рішень адміністрації радгоспу. Заборонялось приступати до використання наданої земельної ділянки до встановлення відповідним т землевпорядними органами її меж на місцевості та видачі документа, що посвідчує право користування землею.

У відповідності до ст. 22 Земельного Кодексу України діючого з 15 березня 1991р. встановлення меж наданих користувачам земельних ділянок є виключною компетенцією землевпорядних органів.

Згідно п. 1 Розділу X перехідних положень ЗК України, діючого з 1.01.2002 р. рішення про надання у користування земельних ділянок, а також про вилучення земель, прийняті відповідними органами, але не виконані до моменту введення його в дію, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Так з матеріалів справи вбачається, що наказом НОМЕР_1 директора радгоспу « Винрозсадника» Херсонського радгоспвинтресту ОСОБА_1 під будівництво житлового будинку виділена земельна ділянка площею 0, 05 га в с. Кіндійці. (ас. 44, 8)

Наказом того ж господарства за НОМЕР_2 земельна ділянка розміром 0,025 га із виділеної позивачці АДРЕСА_1 вилучена та передана у користування ОСОБА_3, а наказом НОМЕР_3 у зв'язку із його смертю надана у користування відповідачці ( а.с9, 16 ). За даними інвентаризації земель станом на 1975 р. по радгоспу заводу «Винрозспадник» , правонаступником якого у даний час є комунальне підприємство «Радгосп - завод Янтарний», надана схема розподілу та встановлення межі міме суміжними ділянками сторін у відповідності до якої розмір земельної ділянки наданої ОСОБА_2 становить 0,032 га, а у користуванні ОСОБА_1 залишена ділянка площею 24, 3 кв.м (ас. 26).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 рішенням виконкому Антонівської селищної ради НОМЕР_4 видано свідоцтво про право власності на 21/100 домоволодіння АДРЕСА_1, а решта 79/ 100 на праві власності належить ОСОБА_2 , тоді як на вилученій у позивачки та наданій відповідачу земельній ділянці в 1974 р. розпочато будівництво житлового будинку з господарськими спорудами, яке закінчено у 1978 р.

На вказані обставини суд належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про перебування земельної ділянки площею 500 кв.м у спільному користуванні сторін. Фактично не встановив характеру спірних правовідносин, оскільки не з'ясовані обставини відносно дотримання встановленого законом порядку вилучення на відведення на місцевості наданої відповідачці земельної ділянки на момент виникнення у останнього права користування До участі у справі відповідна селищна Рада залучена не була, хоча рішення у даній справі стосується прав та обоє 'язків останньої згідно визначених ЗК України повноважень із земельних правовідносин.

Крім того, при розгляді справи не усунуті розбіжності між; даними щодо розміру наданих у користування ділянок та фактично відображенням їх розміру на схемі відводу станом на 1975рік.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку , що постановлене у справі рішення не можна визнати законним і обгрунтованим, що є підставою для його скасування з -направленням справи  на  новий розгляд  з підстав  встановлених п. 4   ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст.. 303, 311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 липня 2006 р. скасувати. Справу направити на новий розгляд у той же суд іншим суддею.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.