ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.09.2012Справа №5002-16/739-2011
За позовом Фонду майна Автономної республіки Крим, м. Сімферополь
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб», м. Сімферополь
про відшкодування матеріального збитку у сумі 741 850,96 грн.
головуючий суддя Білоус М.О.
судді: Башилашвілі О.І.
Калініченко А.А.
Представники:
Від позивача - Павленко О.М., дов. № 07-Д від 23.01.2012.
Від відповідача - Марченко Т.Я., дов. постійна від 30.12.2011.
Суть спору: Фонд майна Автономної республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» про відшкодування матеріального збитку у сумі 741 850,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі наказу Фонду майна АР Крим від 27.08.2010 № 280 була проведена оцінка невстановленого обладнання Джанкойського хлібокомбінату (у кількості 18 одиниць), що не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Кримхліб» та перебуває на його балансі, та відносно якого прийнято рішення про приватизацію, однак в результаті погіршення технічного стану невстановленого обладнання Джанкойського хлібокомбінату позивачу були спричинені збитки у розмірі 741 850,96 грн.
Ухвалою від 25.02.2011 Господарський суд Автономної Республіки Крим порушив провадження у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2011 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням комплексної судово-економічної та технічно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням повторної комплексної судово-економічної та технічно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2012 поновлено провадження від дня призначення справи до слухання, задоволено клопотання Фонду майна АР Крим, призначено розгляд даної справи колегіально у складі трьох суддів. Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2012 призначено судове засідання на 26.09.2012.
25.09.2012 Фондом майна АР Крим надані заперечення на висновки експертів, згідно з яких позивач вважає, що факт нанесення збитків встановлений за результатами проведеної незалежної оцінки інститутом «КРИМГІІНТІЗ» за станом на 31.08.2010, яким також встановлений факт нанесення збитків. При цьому позивач зазначав, що здійснений розрахунок збитків є нормативно обґрунтованим.
26.09.2012 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
25.09.2012 від ПАТ «Кримхліб» надійшло клопотання про стягнення з позивача витрат на проведення судових експертиз в загальній сумі 8 812,50 грн. Вказане клопотання залучено до матеріалів справи.
26.09.2012 від ПАТ «Кримхліб» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначав, що згідно висновків експертиз досліджене обладнання неразукомплектовано (цілісне), а тому просив суд відмовити в задоволенні збитків, у зв'язку з недоведеністю.
При цьому, ПАТ «Кримхліб» надані статутні документи, з яких вбачається, що ПАТ «Кримхіб» є новим найменуванням ВАТ «Кримхліб».
Під час розгляду справи встановлено, що позов заявлений до Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб» проте у зв'язку зі зміною найменування ВАТ «Кримхліб» став ПАТ «Кримхліб», що підтверджується п. 1.1. Статуту ПАТ «Кримхліб»,
Згідно п. 5 Заключних та Перехідних Положень Закону України «Про акціонерні товариства» приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ВАТ «Кримхліб» є ПАТ «Кримхліб».
Відповідач вимоги позивача не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 41-42 т. 2). Зокрема, вказував, що позивачем застосована формула, яка використовується при розрахунках збитків від розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей. Проте, відсутній факт розкрадання, нестачі матеріальних цінностей та спеціалістами Фонду майна АР Крим псування матеріальних цінностей за 14,5 років зберігання спірного майна не встановлено, а відтак відсутні матеріальні збитки.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи в порядку статті 69 ГПК України ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011 продовжувався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
У 1998 році виробниче підприємство «Кримхліб» було перетворено Фондом майна АР Крим у Відкрите акціонерне товариство «Кримхліб» відповідно до наказу № 769 від 11.05.1998 (а.с. 5).
Згідно з типовим планом приватизації Кримського виробничого підприємства хлібопекарної промисловості «Кримхліб», затвердженим Фондом майна АРК 11.05.1998 (а.с. 8-11) та актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу КВПХП «Кримхліб», затвердженого наказом Фондом майна АРК № 565 від 31.03.1998 (а.с. 6-7) у процесі приватизації до статутного фонду ВАТ «Кримхліб» не ввійшло і залишилось на його балансі майно, в тому числі незавершене будівництво та невстановлене обладнання до нього, виділене в окремі об'єкти приватизації згідно наказу Фонду майна АРК № 167 від 30.01.1998.
Відповідно до постанови Верховної Ради АРК від 15.03.2000 № 982-2/2000 «Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим» та додатку № 6 до цієї постанови, невстановлене обладнання на Джанкойському хлібокомбінаті по вул. Калініна 20 у м. Джанкой не ввійшло у процесі приватизації до статутного фонду ВАТ «Кримхліб» та перебуває на його балансі та є майном, що належить Автономній Республіці Крим.
Невстановлене обладнання у кількості 18 одиниць у наступний час перебуває на балансі ВАТ «Кримхліб», що також підтверджується довідкою ВАТ «Кримхліб», зворотно-сальдовою відомістю (а.с. 48-49 т.1).
На виконання наказу Фонду майна АРК від 27.08.2010 за № 280 «Про прийняття рішення з приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим - невстановленого обладнання Джанкойського хлібокомбінату (у кількості 18 одиниць), що не увійшло в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ «Кримхліб» і знаходиться на його балансі» (а.с. 12) була проведена оцінка зазначеного невстановленого обладнання, що знаходиться за адресою: м. Джанкой, вул. Калініна, 10 станом на 31.08.2010.
На час проведення оцінки, оцінювачем встановлено, що майно, а саме: компресор ВУШ (3 шт.), воздухоочиститель (3 шт.), агрегат насосний (2 шт.), градирня (1 шт.), маслоотделитель (3 шт.), воздухосборник (2 шт.), нестандартне обладнання (1 шт.), холодильник (3 шт.) на момент обстеження знаходилось у закритому приміщенні складу на території Джанкойського хлібокомбінату. Обладнання було випущено у 1985-1996 роках, придбано ВАТ «Кримхліб» у 1995-1996 роках. На дату оцінки знаходиться в незадовільному стані та непридатне для експлуатування та відновленню не підлягає. Має місце масова корозія. Повна втрата слою краски. Все обладнання - розукомплектоване.
Внаслідок оцінки отримана ринкова вартість майна, яка становить - 19 244,40 грн., в тому числі ПДВ 3 207,40 грн. (а.с. 13 т.1).
Вказаний висновок погоджений Фондом майна АРК 29.10.2010.
На підставі цієї оцінки Фондом майна АРК був здійснений розрахунок розміру збитку відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, розмір якого складає 741 850,96 грн. (а.с. 14 т.1).
Позивач посилаючись на Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіки Крим і знаходиться на балансі приватизованих підприємств, затвердженого Постановою Верховної Ради АРК від 16.04.2004 № 994-4/04, згідно з яким відповідальність за збереження майна, що не ввійшло до статутних фондів несуть його балансоутримувачі - господарські товариства і колективні сільськогосподарські підприємства або їх правонаступники - на підставі Законів України «Про власність», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», цивільного законодавства України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку. В нормативне обґрунтування позивач посилався на норми статті 22, ч. 3 статті 386, статті 610, 611, частину 1 статті 623 Цивільного кодексу України, норми частини 1 статті 224 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача матеріальний збиток в сумі 741 850,96 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши у матеріалах справи докази, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 Наказу Фонду державного майна № 908/68 від 19.05.1999 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», забезпечення реалізації Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, відповідно до п. 149 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», здійснює Фонд державного майна України.
Пунктом 1.4. Положення (в редакції на момент виникнення спору) визначені способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, зокрема, до якого віднесена передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договір зберігання) відповідно до вимог законодавства.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Проте, позивач не надав суду доказів того, що спірне майно перебувало у відповідача на умовах договору зберігання майна. Позивачем також не надано актів прийому-передачі майна на зберігання, в яких були б дані про кількість, технічний стан переданого майна.
Отже, судом встановлено, що договір зберігання між сторонами не укладався і в даному випадку йдеться мова про відшкодування позадоговірних збитків, у зв'язку з чим обов'язковою умовою їх відшкодування є встановлення особи, винної в їх заподіянні.
Як вбачається із висновку про вартість майна від 29.10.2010, наданого позивачем, обладнання було випущено у 1985-1996 роках та передано ВАТ «Кримхліб» у 1995-1996 роках.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до типового плану приватизації, затвердженого 11.05.1998 та акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Кримського виробничого підприємства хлібопекарної промисловості «Кримхліб» за станом на 01.02.1998 спірне невстановлене обладнання Джанкойського хлібокомбінату не ввійшло до приватизації і залишилось на його балансі.
Із встановленого можливо зробити висновок, що обладнання на момент передачі його відповідачу не є новим та взагалі відсутні його технічні характеристики на момент здійснення Фондом майна АРК приватизації у 1998 році.
Таким чином, неможливо встановити технічний стан невстановленого обладнання на момент передачі його ВАТ «Кримхліб», у зв'язку з тим, позивачем не були підписані документи, пов'язані з технічним станом спірного обладнання (договір, акт приймання - передачі).
Як свідчить висновок № 16 комплексної судово - економічної та технічно - товарознавчої експертизи за даними бухгалтерського обліку ВАТ «Кримхліб» невстановлене обладнання числилось на балансі Джанкойського хлібокомбінату на сч.15.1 «Капітальне будівництво», амортизація не нараховувалась, оскільки в експлуатацію не вводилось. Нестачі обладнання не виявлено.
Експертом товарознавцем внаслідок проведеного дослідження не встановлений факт зменшення корисності активів, а саме, вартість невстановленого обладнання на момент проведення експертизи складає 71345,00 грн., тоді як балансова вартість даного обладнання складає 48744,00 грн.
Отже, експертом зменшення вартості обладнання не виявлено.
У зв'язку з цим, розмір збитків, зазначений Фондом майна АРК не відповідає Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.1996 № 116 зі змінами та доповненнями в частині знищення (порчи) майна (висновок по другому питанню) (а.с. 105 т.1).
Відповідаючи на третє питання експерт у дослідній частині висновку № 16 встановив, що при проведенні огляду встановлено, що об'єкти не експлуатувались, але у зв'язку з довгим зберіганням виробу були підтверджені корозозійному, фізичному (втрата вартості в результаті довгого зберігання), функціональній (втрата вартості в результаті застосування нових технологій та матеріалів при виробництві аналогічного обладнання) та моральним зносам. При цьому експерт надає висновок, що вартість нестандартного обладнання як виробу не надається можливим, з причин зазначених у дослідній частині висновку.
Висновком додаткової технічно-товарознавчої експертизи № 186 від 19.07.2012 (а.с. 10-14 т.2) встановлено, що обладнання знаходиться в приміщення складу Джанкойського хлібокомбінату (АРК, м. Джанкой, вул. Калініна, 20). Згідно наданих експерту технічної документації обладнання було передано балансоутримувачу в законсервованому стані.
При цьому експертом встановлено, що моделі наданого на дослідження обладнання зняті з виробництва та обладнання неразукомплектоване (цілісно).
Також згідно висновку експертом встановлено, що при проведення огляду, об'єкти, що досліджуються не експлуатувались, але у зв'язку з довгим зберіганням обладнання було підтверджено фізичному, функціональному, пасивному та моральному зносам. Враховуючи те, що визначення вартості обладнання проводилось за цінами, які діяли на вторинному ринку на вироби - аналоги промислового обладнання (оскільки моделі наданого обладнання зняті з виробництва), знос не розраховувався ( у зв'язку з відсутністю Методичних рекомендацій з визначення зносу промислового обладнання), але враховувались вихідні дані обладнання, марка, модель (тип), страна - виробник, рік випуску, задовільний технічний стан та працездатність.
При цьому експертом зазначено, що встановлення максимального строку зберігання обладнання при дотримання необхідних умов для зберігання не входить до компетенцію експерта - товароведа.
Враховуючи висновки судових експертиз, встановити чи є збитки, які заявлені позивачем, свідченням природного зносу, чи свідченням неналежного зберігання спірного обладнання, не вбачається можливим.
При цьому, судова колегія також враховує, що експертним дослідженням розмір збитків не відповідає Порядку визначення збитків від розкрадання, нестачі, знищення(псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою КМУ від 22.01.1996 № 116 зі змінами та доповненнями в частині знищення (порчи) майна.
Судом приймається в якості належного доказу висновки судових експертиз. Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За змістом ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) особи; 2) наявність негативних наслідків (шкоди); 3) причинний зв'язкою між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вина особи, яка заподіяла шкоду.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, виключає настання відповідальності, а відтак підставою для задоволення відповідного позову є встановлення наявності всіх визначених елементів складу правопорушення.
Також, враховуючи зміст роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992, шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є винна зазначеної особи.
З урахуванням вищевикладених обставин, відсутність між сторонами договору відповідального зберігання, актів прийому-передачі майна на зберігання, з яких можливо було б визначити комплектність та стан майна на момент його передачі, судова колегія вважає, що матеріалами справи та позивачем не доведена противоправна поведінка відповідача, відсутність вини ВАТ «Кримхліб» та причинного зв'язку між неправомірними діями і завданою шкодою, що виключає стягнення збитків в сумі 741 850,96 грн., у зв'язку погіршенням технічного стану обладнання, а тому вимоги Фонду майна АРК не підлягають задоволенню.
При розгляді справи судом врахована позиція ВГСУ, викладена в постанові від 10.08.2011 у справі № 5002-7/5390.1-2010 з можливості стягнення збитків за пошкодження майна, яке підлягає приватизації та знаходиться на балансі колишнього державного підприємства без укладення відповідного договору зберігання.
Згідно зі статтею 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.
Отже, у чинність вказаної статті, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, які були понесені позивачем згідно платіжних доручень № 8640 від 27.05.2011, № 9124 від 02.06.2011, № 14668 від 25.08.2011 в загальній сумі 8 813,50 грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні у присутності представників сторін 26.09.2012.
Повне рішення складено 01.10.2012.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Вважати Відкрите акціонерне товариство «Кримхліб» Публічним акціонерним товариством «Кримхліб».
2. В задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримхліб», м. Сімферополь судові витрати, пов'язані із проведенням судово - економічної експертизи та техніко - товарознавчої експертизи в загальній сумі 8 813,5 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.О. Білоус