Справа № 22-2215 /2006р. Головуючий в 1 інстанції
Категорія 39 Котьо І.В.
Доповідач Кутурланова О.В.
УХВАЛА
20 вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого Капітан І.А.
суддів Кутурланової О.В. Кузнецової О.В.
при секретарі Боднарчук В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна" на ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" про спонукання до укладення трудового договору, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА:
08 червня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (далі ВАТ „Запорізький завод феросплавів") про спонукання до укладення трудового договору, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 27 550, 40 грн., відшкодування моральної шкоди 4 000 000 грн.
В забезпечення позову позивач просив :
1. заборонити ВАТ „Запорізький завод феросплавів" проводити платежі на
виконання рішення господарського суду Запорізької області від 13 травня 2005 року у
справі № 14/130 за позовом АКБ „Райффайзенбанк Україна" до ВАТ „Запорізький завод
феросплавів";
2. заборонити державній виконавчій службі Заводського району м. Запоріжжя і іншим органам державної виконавчої служби приймати до виконання і відкривати виконавчі провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області по справі № 14/130 від 03.03.2006 року про стягнення з ВАТ „Запорізький завод феросплавів" 622 688,61 доларів США- відсотків за безпідставне користування грошима, 207 562,87 доларів США- 3% річних від суми заборгованості (разом 830 251,48 доларів США), а також 321,07 доларів США держмита і 118 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу на користь АКБ „Райффайзенбанк Україна";
3. заборонити державній виконавчій службі Заводського району м. Запоріжжя і іншим органам державної виконавчої служби проводити виконавчі дії, спрямовані на виконання ВАТ „Запорізький завод феросплавів" наказу господарського суду Запорізької області по справі № 14/130 від 03.03.2006 року за позовом АКБ „Райффайзенбанк Україна" до ВАТ „Запорізький завод феросплавів";
4. заборонити ЗАТ КБ „Приватбанк", філіалу Запорізького регіонального
управління ЗАТ КБ „Приватбанк" та іншим банківським та фінансовим установам
приймати до виконання платіжні вимоги, видані державною виконавчою службою
Заводського району м. Запоріжжя або іншими органами державної виконавчої служби на
виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 14/130 від
03.03.2006 року, на виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі
№ 14/130 від 13.05.2005 року за позовом АКБ „Райффайзенбанк Україна" до ВАТ
„Запорізький завод феросплавів" про стягнення з ВАТ „Запорізький завод феросплавів"
622 688,61 доларів США- відсотків за безпідставне користування грошима, 207 562,87
доларів США- 3% річних від суми заборгованості (разом 830 251,48 доларів США), а також 321,07 доларів США держмита і 118 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу на користь АКБ „Райффайзенбанк Україна";
5. заборонити ЗАТ КБ „Приватбанк", філіалу Запорізького регіонального управління ЗАТ КБ „Приватбанк" та іншим банківським та фінансовим установам здійснювати платежі на виконання платіжних вимог, виданих державною виконавчою службою Заводського району м. Запоріжжя або іншими органами державної виконавчої служби на виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 14/130 від 03.03.2006 року, на виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 14/130 від 13.05.2005 року за позовом АКБ „Райффайзенбанк Україна" до ВАТ „Запорізький завод феросплавів" про стягнення з ВАТ „Запорізький завод феросплавів" 622 688,61 доларів США- відсотків за безпідставне користування грошима, 207 562,87 доларів США- 3% річних від суми заборгованості (разом 830 251,48 доларів США), а також 321,07 доларів США держмита і 118 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу на користь АКБ „Райффайзенбанк Україна";
6. заборонити ЗАТ КБ „Приватбанк", філіалу Запорізького регіонального управління ЗАТ КБ „Приватбанк" виконувати постанови про арешт коштів ВАТ „Запорізький завод феросплавів" та інші постанови, видані державною виконавчою службою Заводського району м. Запоріжжя або іншими органами державної виконавчої служби на виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 14/130 від 03.03.2006 року, на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 13.05.2005 року у справі № 14/130 за позовом АКБ „Райффайзенбанк Україна" до ВАТ „Запорізький завод феросплавів" про стягнення з ВАТ „Запорізький завод феросплавів" 622 688,61 доларів США- відсотків за безпідставне користування грошима, 207 562,87 доларів США- 3% річних від суми заборгованості (разом 830 251,48 доларів США), а також 321,07 доларів США держмита і 118 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу на користь АКБ „Райффайзенбанк Україна";
Ухвалою судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 червня 2006 року клопотання позивача про забезпечення позову задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі АКБ „Райффайзенбанк Україна" просить ухвалу судді скасувати, в задоволенні клопотання позивачу відмовити.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу від інших учасників процесу до суду не надійшли.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на розмір позовних вимог неприйняття судом заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Однак з такими висновками суду 1 інстанції колегія судців погодитись не може, оскільки питання про забезпечння позову було вирішено судом з порушенням норм процесуального права.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, керуючись доказами, наданими стороною для підтвердження своїх позовних вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що позовна заява не є надуманою і дійсно свідчить про наявність спору.
В матеріалах справи відсутні будь які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 звертався до відповідача у справі з проханням укласти з ним трудовий договір, що між сторонами велися переговори з цього приводу.
Крім того, слід зауважити, що позивач в позовній заяві зазначив своє місце проживання - АДРЕСА_1, хоча, як вбачається з фотокопії паспорту ОСОБА_1 (а.с.6-7) місцем його реєстрації є АДРЕСА_2, однак суд на це уваги не звернув, чим порушив ст. 109,110 ЦПК України, які визначають підсудність справ судам першої інстанції.
Згідно з ч.З ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд не звернув уваги на ту обставину, що з загального розміру позовних вимог ОСОБА_1, вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу складають лише 27 550, 40 грн., решта позовних вимог є вимогами про відшкодування моральної шкоди у сумі 4 000 000 грн. і при вирішення питання про забезпечення позову суд першої інстанції цій обставині не дав належної оцінки.
Також судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до положень ст.) 24 Конституції України, приписів ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і мають виконуватися у порядку, встановленому ЗУ „Про виконавче провадження" і забезпечення позову, яке застосував суд суттєво порушило конституційні права АКБ „Райффайзенбанк Україна" на своєчасне виконання рішення суду.
Згідно з ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що доказів, щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду надано не було, і з врахуванням вищенаведенного у суда не було підстав для вжиття заходів забезпечення позову у той спосіб який просив позивач.
На думку судової колегії, вказані порушення призвели до неправильного вирішення судом першої інстанції заявленого клопотання про забезпечення позову, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.2 ч.2 ст.307, п.2 ст.312 ЦПК України, ухвалу суду скасовує, ухвалює нову, якою в задоволенні клопотання про забезпеченні позову у спосіб, що просить позивач відмовляє з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст.303,307,312,314 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна" задовольнити.
Ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 червня 2006 року скасувати, постановити нову.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволення клопотання про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" про спонукання до укладення трудового договору, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню в справі, відповідно до ст.324 ч.І ЦПК України.
Головуючий Капітан І.А.
Судді Кутурланова О.В., Кузнєцова О.В.
Копія вірна.
Суддя О.В.Кутурланова