Справа № 1-163/12 (2091/12)

В И Р О К

Іменем України

27 вересня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді Залеської А.О.

при секретарі Руденко О.М..

з участю прокурора Рудковського Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Переяслав-Хмельницький кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав-Хмельницький Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з базовою середньою освітою, невійськовозобов'язаного, у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2,

за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Переяслав-Хмельницький Київської області, українки, громадянки України, неодруженої, непрацюючої, з базовою середньою освітою, у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрованої АДРЕСА_4,

за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2012р. близько 01:00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки взявши велосипеди, прийшли до приміщення майстерні ПП «ОСОБА_4» по ІНФОРМАЦІЯ_6. Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом крадіжки з приміщення, попередньо розподіливши між собою ролі, ОСОБА_1, принесеним з собою металевим прутом відігнув грати на одному з вікон майстерні та, розбивши віконне скло проник через утворений отвір в середину приміщення, а ОСОБА_2 в цей час залишилась стояти неподалік воріт ПП «ОСОБА_4» та чекати на ОСОБА_1.з викраденим майном. В подальшому ОСОБА_1 таємно виніс з приміщення майстерні три котушки емаль-проводу до воріт, де на нього чекала ОСОБА_2, але заволодіти викраденим, щоб довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не встигли, так як були помічені сторонніми громадянами.

Відповідно до накладної № 142 від 19 липня 2012р., виданої ПП «Торгівельна фірма Електропроект» вартість трьох котушок емаль-проводу, придбаного ПП «ОСОБА_4, становить 6510,86 грн. , а залишкова вартість цього проводу станом на 22.07.2012р. становила 6140,36 грн.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю, та кожен окремо підтвердили дійсність всіх фактичні обставини, встановлених досудовим слідством.

На пропозицію прокурора, яку підтримали підсудні, суд, у відповідності зі ст. 299 КК України, визначив недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які не оспорюються, роз'яснивши правові наслідки такого порядку та постановив допитати підсудних та дослідити дані характеризуючі осіб підсудних.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та показав суду, що за кілька днів до крадіжки він приходив до ПП «ОСОБА_4» з приводу ремонтування двигуна, в той час він помітив, що на підприємстві є речі, які можна було б викрасти. 22.07.2012 р. близько 01 год. ночі він прийшов до приміщення майстерні ПП «ОСОБА_4» та за допомогою лома відігнув три металевого прута грат на одному з вікон майстерні, потім витягнув скло, але отвір виявився замалим. Тоді він пішов до своєї знайомої ОСОБА_2 за місцем її проживання та попросив її допомогти скоїти крадіжку, на що вона одразу погодилася. Вони взяли велосипеди та пішли до приміщення майстерні ПП «ОСОБА_4». Там він запропонував ОСОБА_2 пролізти в середину майстерні та відчинити йому двері, однак та відмовилася, тому він вирішив сам залізти через вікно майстерні, а ОСОБА_2 наказав чекати його біля воріт майстерні допоки він не винесе викрадене майно та спостерігати за обстановкою зовні. Після цього він відігнув ще один металевий прут віконних грат та проліз до приміщення сам. З середини приміщення він взяв три котушки емаль-проводу та відчинивши з середини ворота майстерні виніс їх на вулицю. Разом з ОСОБА_2 вони мали намір погрузити викрадене на велосипеди та піти. В цей час вони побачили автомобіль, що рухався в їхньому напрямку. Залишивши котушки біля воріт вони пішли назустріч автівці. На запитання водія цього автомобіля, звідки вони йдуть відповіли, що з річки, автомобіль трохи проїхав далі, а потім почав розвертатись. Побачивши небезпеку бути пійманими за крадіжку, вони вирішили тікати в різні напрямки. Сам він сховався у бур'янах, а ОСОБА_2 поїхала в напрямку площі Леніна, автомобіль поїхав за нею. Наступного ранку до нього приїхали працівники міліції.

Підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнала повністю та показала, 22.07.2012 р. вночі за місцем її проживання до неї прийшов сусід ОСОБА_1 та запропонував піти з ним, що б поспостерігати у кущах. Куди саме вони підуть він їй не повідомив, але вона зрозуміла, що він має намір скоїти крадіжку. Коли вони підійшли до ПП «ОСОБА_4», вона залишилась у кущах, неподалік воріт, а ОСОБА_1, взявши лом, відігнув металеву решітку на вікні приміщення майстерні та проник у середину. Потім через двері цього приміщення він виніс три котушки емаль-проводу. Коли вона підійшла до воріт, то котушки вже були на вулиці, а неподалік стояв ОСОБА_1, біля нього зупинився автомобіль. Жінка з цього автомобіля запитала її звідки вона йде, на що вона відповіла, що з річки, потім одразу сіла на свій велосипед та почала тікати. На площі Леніна, неподалік аптеки «матері й дитини» її наздогнав той автомобіль. Чоловік та жінка, які були в ньому посадили її у машину та привезли до підприємства ПП «ОСОБА_4». А через деякий час туди прибули працівники міліції.

Беручи до уваги визнання своєї вини підсудними, аналізуючи покази підсудних та обставини встановлені в ході слідства, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю. На думку суду по справі зібрана достатня кількість належних та допустимих доказів на підтвердження такої вини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1, будучи ініціатором та безпосереднім виконавцем злочину та підсудна ОСОБА_2 будучи його посібником, за попередньою змовою між собою вчинили крадіжку майна з проникненням в приміщення, але не довели свої дії до кінця, а саме не заволоділи викраденим майном, з причин, що не залежали від їх волі.

Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на крадіжку, а саме на таємне викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням в приміщення, ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачений ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

Обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшували б покарання підсудного ОСОБА_1 а також обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували б його покарання в суді не встановлено.

Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на крадіжку, а саме на таємне викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням в приміщення, ОСОБА_2 вчинила злочини, передбачений ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

Обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшували б покарання підсудної ОСОБА_2 а також обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували б її покарання в суді не встановлено.

При призначенні покарання підсудним суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ними злочинів, приймає до уваги особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Визначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує визнання ним своєї вини, те що підсудний дав детальні показання в суді, в силу положень ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тяжких наслідків від вчиненого не наступило. Разом з цим суд приймає до уваги те, що ініціатором крадіжки був він сам, а також те, що безпосередньо він вчинив дії спрямовані на проникнення в приміщення, ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно, а тому суд вважає, що йому потрібно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції відповідної норми кримінального закону з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України. Враховуючи встановлені в суді обставини та те, що за мірою покарання, яка передбачена кримінальним законом, вчинений ним злочин, є злочином середньої тяжкості, суд вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку.

Визначаючи міру покарання підсудній ОСОБА_2 суд приймає до уваги те, що при вчиненні замаху на крадіжку за попередньою змовою з ОСОБА_1 вона не виконувала активних дій та не була її ініціатором, за місцем проживання характеризується негативно, в силу положень ст. 89 КК України вважається такою, що не має судимості, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку лікаря нарколога з приводу хронічного алкоголізму, ніде не працює, а тому суд вважає, що їй потрібно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на рівні нижчої межі санкції відповідної норми кримінального закону. Враховуючи встановлені в суді обставини та те, що за мірою покарання, яка передбачена кримінальним законом, вчинений нею злочин, є злочином середньої тяжкості, суд вважає за можливе звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку.

Судові витрати по справі - відсутні.

Цивільний позов не заявлений

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк два роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з"являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України та призначити Їй покарання - три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк один рік шість місяців.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з"являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою засуджених ОСОБА_1, та ОСОБА_2 покласти на орган виконання покарань за місцем їх проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд з місця проживання.

Речові докази по справі:

- три котушки емаль проворду ПЕТ-155 діаметром 0.315, 0.600, 0.630, які знаходяться на відповідальному зберіганні у працівника ПП «ОСОБА_4» ОСОБА_3 - повернути у власність підприємства після вступу вироку в законну силу;

- велосипед жіночий червоного кольору, який знаходяться на відповідальному зберіганні у працівника ПП «ОСОБА_4» ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_2 після вступу вироку в законну силу;

- металевий лом довжиною 1 м., який знаходиться на зберігання в кімнаті речових доказів Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області - знищити після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції в Апеляційний суд Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: