Справа № 22-1294ас/06 p.                                               Головуючий у 1 інстанції - Василенко О.М.

Категорія - 27                                                                    Доповідач - Санікова О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

З жовтня 2006 року                                Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                                               Курило В.П.

суддів:                                                                     Санікової О.С.

Шамрило Л.Г.

при секретарі:                                                                                Коваленко Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 18 травня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення (далі УПСЗН) Краматорської міської ради, відділу державного казначейства у м. Краматорську про стягнення одноразової щорічної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду від 18 травня 2006 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову, пред'явленого до УПСЗН про стягнення одноразової щорічної допомоги.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачка посилалась на те, що вона відповідно до вимог Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту має право на отримання щорічної допомоги, розмір якої визначається відповідно до мінімальної пенсії за віком. Оскільки норми, які регулюють бюджетний процес в України суперечать вищевказаному Закону та Конституції України, то суду необхідно виходити з законодавства, яким передбачені пільги та гарантії.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами і надав їм відповідну оцінку.

При розгляді справи судом було встановлено, що позивачка є членом сім'ї загиблого і відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" користується відповідними правами та пільгами.

Згідно ст. 15 вказаного Закону їй щорічно до 5 травня повинна надаватися одноразова грошова допомога у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 17 Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Виплата зазначеної грошової допомоги потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, тому його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону про Державний бюджет України на поточний рік.

Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено єдину гарантію, яка стосується права громадян на соціальний захист, а саме таку, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік категорій осіб та видатків на виплату щорічної допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

В ч.З ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно з цим Законом. Для виплати щорічної грошової допомоги ця норма не застосовується.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що Державними бюджетами на 2003-2005 роки виплати щорічної допомоги були передбачені у відповідному розмірі, кошти на виплати такої допомоги категорії осіб, до якої відноситься позивачка, були виплачені відповідачем і отримані ОСОБА_1 проти чого остання не заперечувала. Кошти у іншому розмірі до рахунку відповідача не надходили, а тому їх виплата за вказаний період у розмірі, на якому наполягає позивачка не проводилася.

Крім того, як правильно визначив суд першої інстанції, рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. набрало чинності з дня його проголошення і на правовідносини, які виникли до його прийняття не розповсюджується.

Рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст. 200 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду від 18 травня 2006 року  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання чинності.