Справа № 22-7493/2006 p.             Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.

Категорія 5                                    Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З жовтня 2006 року                               Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С, Шамрило Л.Г.

при секретарі Коваленко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали судді Кіровського районного суду м.Донецька від 15 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю,-

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвали судді Кіровського районного суду м.Донецька від 15 червня 2006 року, якими задоволена заява позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову: накладений арешт на 24 автомобілі, зареєстровані на ім'я ОСОБА_2., квартири АДРЕСА_1, зареєстровані на ОСОБА_2., на нерухоме майно ПП „Сервіс супер плюс" за адресою: АДРЕСА_2, а також на майно, нажите під час спільного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3., - та постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення норм цивільно-процесуального законодавства, а саме ст. 152 ЦПК України, оскільки суддею передчасно зроблений висновок про те, що майно було придбане за період спільного проживання з позивачкою; в позовній заяві і в ухвалі не наведені переконливі докази, які б свідчили про те, що він має намір розпорядитися спірним майном у зв'язку з чим є ризик утруднення виконання рішення суду; постановляючи ухвалу суддею порушені права третьої особи по справі - його дружини, з якою він знаходиться в зареєстрованому шлюбі; суддею також незаконно накладений арешт на майно ПП „Сервіс Супер плюс", оскільки в матеріалах справи відсутні докази належності йому майна зазначеного підприємства, а відповідно до норм цивільного законодавства учасник /засновник/ юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями його учасника; в ухвалах суду повністю відсутні мотиви, з яких суддею прийнято рішення про накладення арешту. На порушення ч. 5 ст. 153 ЦПК України йому не була направлена копія ухвали негайно після її постановлення.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 і його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Позивачка і її представник у судове засідання апеляційного суду не з'явились з невідомих причин. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст. 151 ч.З ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ч.1, З ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; втановленням обов'язку вчинити певні дії і т.і. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі ст. 153 ч.1 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На порушення зазначеної норми заява ОСОБА_1 була розглянута суддею Кіровського районного суду м.Донецька одноособово, ухвали від 15 червня 2006 року також постановлені одноособово суддею.

Крім того, в ухвалах не зазначені мотиви, з яких суддя дійшла висновку про необхідність забезпечення позову саме накладенням арешту на майно, в тому числі і на ПП „Сервіс супер плюс" без наявності доказів приналежності зазначеного підприємства відповідачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України копія ухвали про вжиття заходів запезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

На порушення зазначеної норми суд не направив відповідачу і третій особі копії ухвал.

Таким чином ухвали судді від 15 червня 2006 року про накладення арешту на майно відповідача є незаконними, тому підлягають скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.312 ч.1 п.З ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст.307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.З, 314 ч.1 п.6, 315 ЦПК України, апеляційний

 суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвали судді Кіровського районного суду м.Донецька від 15 червня 2006 року про накладення арешту на 24 автомобілі, зареєстровані на ОСОБА_2, квартири АДРЕСА_1, нерухоме майно ПП „Сервіс супер плюс", а саме будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, майно, нажите під час спільного проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 скасувати.

Справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.