23.01.2012

Справа № 2-4924/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року місто Вінниця

Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Бойко В.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Вінниці знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору.

До суду звернулась позивач із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження.

Як викладено в заяві, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування від 08 грудня 2006 року, укладеного між сторонами, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, 08 грудня 2006 року за реєстром № 6597. Предметом вказаного договору є нежитлові вбудовані приміщення в будинку, позначеному літ. А, за АДРЕСА_1, а саме: торговий зал 6-1; комора 6-2; туалет 6-3.

13 січня 2012 року без попереднього повідомлення та несподівано для ОСОБА_1 невідомі особи (серед яких, як було встановлено пізніше, були державні виконавці Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ), з'явились до спірного приміщення для вчинення виконавчих дій. В результаті спілкування представників ОСОБА_1 з цими особами мені стало відомо, що у провадженні Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4940-2010, виданого 17 листопада 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ "ОТП Банк". 13 січня 2012 року старшим державним виконавцем Янечик А.А. було складено акт опису та арешту майна - спірного приміщення. Приміщення було опечатано та передано на зберігання невідомій ОСОБА_1 особі, яка, ніби то, є працівником торгуючої організації. Особи, присутні при вчиненні описаних виконавчих дій, відмовились добровільно пред'явити будь-які документи її представникам. Було пред'явлено тільки службові посвідчення двома державними виконавцями. Інші документи було пред'явлено (частково) тільки на вимогу працівників міліції, які прибули на виклик підприємця, що здійснює діяльність у приміщенні. При цьому присутність представників ОСОБА_1 ігнорували і намагались перешкодити їм у отриманні інформації про те, хто і на яких підставах вчиняє виконавчі дії. Як вказує заявник, вчинення описаних виконавчих дії відбувалось із грубими порушеннями з боку працівників ДВС а також під проводом та керівництвом "представників" ПАТ "ОТП Банк". Тому у ОСОБА_1 є об'єктивна підозра, що виконавець був дуже зацікавлений діяти саме так а не інакше (не надавати документів, пояснень, здійснювати психологічний тиск, наносити шкоду майну сторонніх осіб).

Незаперечний факт, що ОСОБА_2 є недієздатним, не справив на державного виконавця жодного враження. Виконавець відмовився прийняти письмову заяву представника ОСОБА_1 про відкладення вчинення виконавчих дій. На даний час спірне приміщення може бути примусово реалізоване і це буде грубо порушувати законні права ОСОБА_1, яка не передавала приміщення в іпотеку і не отримувала жодних кредитів у банку.

Але вчинення описаних вище дій буде погіршувати становище ОСОБА_1, як позивача і особи, що має законні права на приміщення, значно ускладнить розгляд справи і може зробити неможливим виконання рішення суду.

Тому позивач змушена звернутись до суду за вжиттям заходів для забезпечення позову. Запобігти продажу приміщення можна, зупинивши виконавче провадження.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. ОСОБА_1, як колишній власник спірного майна, звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування, за яким майно було відчужено. Вона також збільшила та уточнила свої позовні вимоги, виклавши позовну заяву у новій редакції. В їх збільшеному вигляді позовні вимоги містять вимогу про визнання за позивачем права власності на спірні приміщення та вимогу про зняття арешту з приміщення.

Як видно з наданої позивачем копії акту опису й арешту майна від 13 січня 2012 року, складеного державним виконавцем Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ, спірне приміщення арештовано, опечатано і має бути передано для реалізації в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-4940-2010, виданого 17 листопада 2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ "ОТП Банк".

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється у випадку зупинення судом реалізації арештованого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження її вимог, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна - спірного приміщення, з огляду на зміст ст. 152 ЦПК України та зміст і розмір позовних вимог, що є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

До вирішення по суті цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, визнання права власності на майно та зняття з нього арешту, зупинити продаж арештованого майна - нежитлових вбудованих приміщень у будинку, позначеному літ. А, за АДРЕСА_1, а саме: торгового залу 6-1; комори 6-2; туалета 6-3.

Копію ухвали направити для виконання у Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ (21050, м. Вінниця, вул. Грушевського, 17).

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: