Апеляційний суд м. Києва

вул. Солом»янська,№2-а

__________________________________________________________________

Cправа №22-10872/12 Головуючий у 1 інстанції - Кохановська З.С.

Доповідач - Панченко М.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 вересня 2012 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого - Панченка М.М.

суддів - Кирилюк Г.М., Вербової І.М.

при секретарі - Мурзі М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8, який діє за дорученням ОСОБА_1, на заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 13 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та вселення позивача у квартиру,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року позивачка ОСОБА_2 звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_1 і просила винести рішення, яким усунути їй перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення з указаної квартири відповідача, та просила ухвалити рішення, яким вселити позивача у дану квартиру.

Послалась на те, що вона є власником спірної квартири, однак відповідач перешкоджає їй користуватись цією квартирою.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 13 березня 2012 року позов задоволено.

Судовим рішенням зобов»язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні нею права власності на квартиру АДРЕСА_1, та виселитись з указаної квартири, а також ухвалено вселити позивачку у спірну квартиру /а.с.37-38/.

ОСОБА_8, який діє за дорученням ОСОБА_1, просить скасувати заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 13 березня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Послався на те, що він користується спірною квартирою на правах договору оренди, укладеним його матір»ю ОСОБА_3 з попереднім власником квартири ОСОБА_4.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору довічного утримання від 11.08.1998 року, укладеного позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачка в силу ст.425 ЦК УРСР, отримала у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Право власності на спірну квартиру за позивачкою в органах БТІ не реєструвалось.

Судом також встановлено, що рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 7 грудня 2004 року визнано недійсним договір дарування спірної квартири, укладений 20.10.2000 року між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_5 за довіреністю, та ОСОБА_7, а також відмовлено в зустрічному позові ОСОБА_7 про розірвання договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5./а.с.52-56/.

Крім того, встановлено, що 7.02.2001 року, тобто, до визнання указаного договору дарування недійсним, ОСОБА_6 продала спірну квартиру ОСОБА_4, яка, того ж року, зареєструвала спірну квартиру на своє ім»я в органах БТІ. Указана реєстрація є чинною на час розгляду справи.

Встановлено, що указаний договір купівлі-продажу квартири недійсним в установленому законом порядку не визнавався.

Згідно ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

В подальшому, 9.11.2008 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_3 договір оренди спірної квартири, в якій проживає син орендаря - відповідач ОСОБА_1.

Із наведеного слідує, що ОСОБА_3 на законних підставах є орендарем спірної квартири, оскільки право власності орендодавця ОСОБА_4 на орендовану квартиру, ніким не оспорене і не скасоване.

З позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 7.02.2001 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та з віндикаційним позовом про витребування квартири із чужого незаконного володіння і, відповідно, про визнання недійсним договору оренди квартири, позивачка до суду не зверталась.

Крім того, в силу ч,3 ст.825 ЦК України, позивачка, вважаючи себе власником спірної квартири, пред»являючи вимог про виселення орендаря з належної їй квартири зобов»зана була попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.

Виходячи з цих вимог матеріальних норм права і враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, у зв»язку з чим, рішення суду, як постановлене всупереч обставин справи, підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат, з ОСОБА_2 належить стягненню на користь апелянта ОСОБА_1 53 грн.65 коп.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, який діє за дорученням ОСОБА_1, задовольнити.

Скасувати заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 13 березня 2012 року, ухваливши нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення та вселення ОСОБА_2 у спірну квартиру.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 53(п»ятдесят три) грн..65 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді