Справа № 2/0512/1182/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі :
судді- Нємиш Н.В.
при секретарі -Андрієвій Т.О.,
з участю
позивача -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
представника відповідача -Кіреєва А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
11.05.2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що працював на вугільних підприємствах м.Дзержинська, а саме на шахті ім. Ф.Е.Дзержинського та шахті ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська»підземним прохідником 5 розряду, електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем на підземній роботі. 13.02.2000 року був звільнений за власним бажанням, згідно ст.38 КзпП України.
Працюючи на ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська»позивач отримав професійне захворювання пневмоконіоз. Висновком МСЕК від 03.04.2012 року йому встановлено професійне захворювання, 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.
У зв'язку з отриманим професійним захворюванням фізичний стан позивача погіршився (головний біль, постійний кашель, біль в грудній клітині), він потребує частого лікування. Пошкодженням здоров'я йому заподіяно моральні страждання, які виявляються у порушенні його звичайного ритму та укладу життя, життєвих зв'язків та відносин з родичами, він вважає себе неповноцінною людиною, з'явилось почуття страху за своє життя та здоров'я. Професійне захворювання позбавило позивача можливості своїх звичок та бажань. Все це потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Просить стягнути з відповідача 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що позивачем не додано не тільки будь-яких розрахунків , а навіть не вказано жодних міркувань з приводу визначення моральної шкоди в грошовому еквіваленті, визначення розміру моральної шкоди у 50 000 грн. є повністю необґрунтованим та надмірно завищеним. Також представник відповідача зазначив, що усі наявні докази, що надані позивачем до матеріалів справи підтверджують лише наявність у нього втрату професійної працездатності і не свідчать про наявність моральної шкоди.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач перебував у трудових відносинах ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська». Був звільнений за власним бажанням, згідно ст.38 КзпП України, 13.02.2000 року (а.с.11-13).
Згідно висновку Центральної лікарсько - експертної комісії від 25.01.2012 року йому встановлене захворювання: пневмоконіоз, ускладнений в фазі загострення, рецидивуючий перебіг, захворювання професійне, встановлене вперше (а.с.8).
Згідно довідки МСЕК серії 10 ААА № 133064 від 03.04.2012 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності з 15.03.2012 року та третя група інвалідності (а.с.14-15).
Актом №5 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.02.2012 року визначено, що захворювання отримано під час роботи на ТДВ «ОП «Шахта Новодзержинська»внаслідок довготривалого багаторазового впливу вугілно-природного пилу високої концентрації, недосконалості засобів індивідуального захисту органів дихання (а.с. 3).
Згідно до ч.4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відповідно до частини 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров'я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Внаслідок порушення відповідачем права позивача на безпечні умови праці останній отримав професійне захворювання.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок професійного захворювання пошкоджено здоров'я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач постійно заходиться на лікуванні, йому встановлена стійка втрата працездатності 60% та третя група інвалідності, він відчуває інші неприємні відчуття від незадовільного стану здоров'я. Перелічені негативні явища дійсно не можуть не турбувати потерпілого, не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказування. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП .
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.
Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, з огляду на важкі наслідки професійного захворювання, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 18 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.
У відповідності до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»№3674 від 08.07.2011р., суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір в сумі 214,60 грн.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 5 ЦК України, ст.ст. 10,11,60, 212 ЦПК України, ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України, ст.41 Конвенції про захист прав та основних свобод, ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 року № 1-9/2004 , суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської» на користь держави судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя: