2/0512/115/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області

у складі: судді Нємиш Н.В.,

при секретарі Андрієвій Т.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

представника відповідача- ОСОБА_12

свідків -ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання батьківства та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини та дружини. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем з квітня 2010 року по вересень - жовтень 2010 року, та проживали разом в м.Керч АР Крим. В червні 2010 року позивач дізналась про вагітність, разом з відповідачем проходила обстеження в клініці. 26 червня 2010 року за результатами УЗІ було встановлено строк вагітності -6, 5 тижнів, відповідач радів появі дитини. Але в вересні сторони посварились, за час вагітності відповідач не надавав позивачу матеріальної допомоги, після пологів також не забрав її з пологового будинку. В травні 2011 року позивач виїхала з м.Керч на постійне проживання до м.Дзержинська. Батько дитини в свідоцтві про народження записаний на підставі ст. 135 ч 1 СК України. Відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини -ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружини, хоча має матеріальну можливість сплачувати аліменти. Дитина часто хворіє, згідно медичних довідок потребує лікування. Просила суд встановити батьківство ОСОБА_6 та стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів прибутку відповідача, щомісяця до повноліття дитини та аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів прибутку відповідача щомісячно до досягнення дитиною 3 років, з моменту звернення позивача до суду, наполягала на проведенні медико-генетичної експертизи, що було б достовірним доказом батьківства відповідача відносно її сина.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову.

Відповідач, допитаний за судовим дорученням Керченським міським судом, позовні вимоги не визнав, при цьому пояснивши, що він сумнівається у тому, що він є біологічним батьком дитини. Вказав, що він дійсно познайомився з позивачем восени 2009 року, на той момент вона була заміжня. Припинив з нею відносини він в березні-квітні 2010 року, потім йому стало відомо, що вона мала стосунки з іншим чоловіком. Позивач постійна дзвонила відповідачу, вела себе неадекватно, зазначала що вагітна. В квітні - травні 2010 року у відповідача склались серйозні відносини з іншою жінкою, з якою він зараз проживає, веде спільне господарство. Доводи позивача, про те, що він проживав з нею однією сім'єю надумані та не чім не підтвердженні.

Свідок ОСОБА_8, допитана Керченьским міським судом 02.12.2011 року пояснила, що знає відповідача в якості цивільного чоловіка позивачки, я яким вона її познайомила в березні 2010 року. Сторони спочатку мешкали разом в по вул. Ворошилова в м.Керч, в квітні 2010 року переїхали до квартири позивача. Відповідач знав про те, що позивачка чекала від нього дитини, радів цій події, навіть планував укласти з нею шлюб. Але на початку осені 2010 року вони посварились, позивач вигнав вагітну позивачку зі своєї квартирі, після чого вони мешкали окремо.

Свідок ОСОБА_9, допитана Керченьским міським судом 02.12.2011 року пояснила, що працювала разом з позивачкою, декілька разів бачила її разом з відповідачем, їй його представили як цивільного чоловіка позивача. Позивач розповідала, що вони планували узаконити свої відносини, набували спільне майно.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, зо позивач мешкала з відповідачем однією сім'єю в період з квітня по вересень 2010 року в м.Керч, вели сумісне господарство.

Суд, з'ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, пояснення свідків, допитаних за судовим дорученням, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7, народився ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Авономної Республіки Крим від 16.02.2011 року, відповідно до якого матір'ю дитини є ОСОБА_1, відомості про батька записані згідно ст. 135 СК України (а.с.9).

Відповідно до ухвали Дзержинського міського суду від 02.11.2011 року по справі було призначено медико-генетичну експертизу (а.с.45-46).

Від проведення зазначеної експертизи відповідач відмовився, посилаючись на брак коштів на її проведення, хоча всі витрати по проведенню якої були покладені на позивача.

Відповідно до ст. 128 Сімейного Кодексу України - за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Виходячи з вищевикладеного, у суду є всі підстави для встановлення батьківства відповідача ОСОБА_6 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд, врахував матеріальне положення сторін вважає, що позовні вимоги позивачки щодо стягнення аліментів з відповідача на її утримання та утримання дитини підлягають частковому задоволенню, оскільки батьківство відповідача визнано за рішенням суду. Дитина проживає з позивачкою. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги позивачці на утримання їх малолітньої дитини та на її утримання не надає.

Згідно ст. 91 СК України - жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Згідно ст. 84 СК України - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач працює водієм на заводі «Залив», тому має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу та дитині, однак такої допомоги не надає (а.с.38).

Згідно довідок, консультативного висновку спеціаліста, медичного висновку дитина -ОСОБА_7 має дефект стоп, у зв'язку в чим перебуває на обліку в лікарні, проходить курси лікування, що потребує додаткових матеріальних затрат.

Згідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержувати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 181, 182 Сімейного Кодексу України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягувати щомісячно 1\4 частину заробітної плати (доходу) відповідача на утримання малолітнього сина до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років, в розмірі 1/6 частини від усіх видів прибутку відповідача щомісячно.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, ст.84,91, 128, 180-182,191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання батьківства та стягнення аліментів -задовольнити частково.

Визнати батьком малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Внести зміни до актового запису № 152 про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зроблений 16.02.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Авономної Республіки Крим, вказавши в графі "батько" - дані батька дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку, щомісяця, починаючи з 05.09.2011 року до досягнення сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, щомісяця, починаючи з 05.09.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: