Справа № 22-7154/2006 p.              Головуючий у 1 інстанції Руденко Л.М.

Категорія   23                              Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З жовтня 2006 року                           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.

при секретарі Коваленко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 червня 2006 року, яким її позовні вимоги до ОСОБА_2 і ОСОБА_3. про відшкодування майнової та моральної шкоди залишені без задоволення,- та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин , які мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, і зокрема, на те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у допиті свідків, заявлених у клопотанні; суд безпідставно не прийняв до уваги висновок експертизи від 16 січня 2006 року, проведеної ПП „Регіональне агенство оцінки", а також безпідставно критично оцінив пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5; висновки суду про наявність слідів залиття квартири відповідачів не грунтуються на доказах і не свідчать про відсутність їх вини в залитті їхньої квартири.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що 4 грудня 2004 року відповідачі придбали квартиру АДРЕСА_1. У зазначеному будинку знаходиться і квартира НОМЕР_1 позивачки. Будинок НОМЕР_2, в якому знаходяться квартири сторін, є кооперативним.

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1., суд виходив із обставин, викладених в її позовній заяві, з якої вбачається, що 15 квітня та 15 червня 2006 року відповідачі залили її квартиру, у зв'язку з чим вона понесла матеріальну шкоду в сумі 911 грн. 70 коп., а згідно висновку судово-технічної експертизи від 16 січня 2006 року матеріальні збитки в результаті залиття квартири складають 2 726 грн., які позивачка просила стягнути з відповідачів, посилаючись на зазначений висновок а також на акт про залиття квартири. Судом не прийняті до уваги представлені позивачкою докази у зв'язку з тим, що вони одержані з порушенням встановленого порядку і є неналежними. При цьому судом дана критична оцінка поясненням свідків ОСОБА_1. і ОСОБА_5., оскільки вони як близькими особами позивачки і тому є зацікавленими особами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновичм правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1167 ч1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка проживає в квартирі АДРЕСА_2, яка належить їй на підставі договору купівлі - продажу від 21 червня 2001 року; відповідачі є власниками розташованої вище квартири НОМЕР_3 на підставі договору купівлі-продажу від 4 грудня 2004 року.

У позовній заяві позивачка зазначала, що у зв'язку із халатним відношенням відповідачів до користування водою її квартира 15 квітня та 15 червня 2005 року була залита водою. На підтвердження зазначених фактів був складений акт /а.с.6/, в якому зазначено, що на момент обстеження квартири АДРЕСА_2 підтверджено факт її залиття, і зокрема, двух кімнат /зал і спальня/, а також ванна кімната сусідами з верхнього поверху, тобто квартири НОМЕР_2. В акті безпосередньо зазначено, що у спальні, на стелі в районі люстри є жовта пляма розміром 0,4 кв.м, від чого пошкоджена електропровідка; на двох стінах спальної кімнати, на шпалерах жовті плями у вигляді потьоків зі слідами плісені розміром 2,5м х 2,5 = 6,25 кв.м м і 3 м х 2,5 м = 7.50 кв.м. В залі стіна, суміжна зі спальнею має жовту запліснявілу пляму у вигляді потьоків розміром З м х 2,5 м = 7,50 кв.м. У ванній кімнаті, на стелі злущилась побілка, пляма жовта, сира розміром 1 м х 0,25 м. У квартирі стіни і стеля оклеєні шпалерами; на момент складання акту - сухі. Встановлено, що залиття скоєне з вини мешканців квартири НОМЕР_2. Зазначений акт підписаний сусідами із квартир НОМЕР_4,НОМЕР_5, НОМЕР_6.

Згідно висновку судово-технічної експертизи від 16 січня 2006 року вартість спричиненої шкоди квартири АДРЕСА_2 внаслідок затоплення її водою з верхнього поверха згідно кошториса складає 2 726 грн. Зазначена експертиза була проведена ПП „Регіональне агентство оцінки", яке діє на підставі сертифіката від 8 травня 2003 року, виданого Фондом державного майна України. Проте згідно із ст.7 Закону України „Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби, до яких, зокрема, належать: науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України. Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу /ліцензії/, яка видається в порядку, встановленому КМ України.

Крім того, в основу висновку експерта покладений акт про залиття квартири позивачки /а.с.6/. Проте в акті не зазначена дата його складання і не зазначено події якого часу в ньому зафіксовані; крім того, акт підписаний сусідами позивачки і без представників будь-якої житлово-експлуатаційної організації, на утриманні якої знаходиться будинок, чи керівництва ЖБК.

Із пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона виконувала обов'язки голови правління ЖБК „Здоров'я" з квітня 2005 року і в липні 2005 року до неї зверталась позивачка, яка просила скласти акт про залиття її квартири, яке з її слів мало місце 15 квітня 2005 року; вона приходила в квартиру позивачки, але ніяких слідів залиття квартири не виявила.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про неприйняття висновку судово-технічної експертизи, а також акта в якості доказу спричинення позивачці матеріальної шкоди в сумі 2 726 грн. в результаті залиття її квартири відповідачами. Від проведення повторної судово-технічної експертизи позивачка відмовилась, що підтверджено її письмовою заявою на а.с. 104.

З матеріалів справи, а саме довідки ВО „Слов'янська тепломережа" /а.с.46/ також вбачається, що подача централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_3 була зупинена 13 квітня 2005 року у зв'язку з проривом системи опалення у квартирі НОМЕР_7 і вода в опалювальній системі була злита і задвижки закриті.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачі ніяким чином не залучались до вияснення обставин та причин залиття квартири позивачки.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про відсутність достовірних доказів вини відповідачів у залитті її квартири і спричиненні у зв'язку з цим матеріальної і моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду.

Рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 7 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.