Справа № 22-8064                   Головуючий в 1 інстанції Мєлєшак О.В.

Категорія      41                                              Доповідач Бондаренко Л.І.

УХВАЛА Іменем України

2006р. жовтня 3 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Пономарьвої О.М. суддів Бабенко П.М., Бондаренко Л.І. при секретарі Ставріновій Ю.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2

на рішення Авдієвського міського суду від 26 червня 2006р.

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної, моральної шкоди,-

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали, справи, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Авдієвського міського суду від 26 червня 2006р., яким позовні вимоги ОСОБА_1 до нього - ОСОБА_2 про стягнення матеріальної, моральної шкоди задоволені частково.

Стягнуто з нього на користь ОСОБА_1. матеріальна шкода в розмірі 7.031 грн., моральна шкода в розмірі 500 грн., витрати за проведення експертизи у розмірі 217 грн., 92 коп., державне мито в розмірі 70 грн., 31 коп., усього 7.819 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд через те, що висновок суду про те, що він самовільно вирив котлован для будівництва гаражу на території автогаражу не відповідає обставинам по справі. Відповідальність повністю лежить на автокооперативі. Суд дав неналежну оцінку поясненням свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4. Суд не взяв до уваги висновок експертизи про те, що водій ОСОБА_1. мав технічну можливість бачити котлован і вжити заходи до зупинення автомобіля.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Судом першої інстанції встановлено, що на території автогаражного кооперативу „Хімік-2" відповідач самовільно, не маючи будь-яких дозволів на початок будівництва, викопав під забудівлю гаражу котлован розміром 6,5 х 4,7 м., при цьому не огородив котлован захисною огорожею з вимогою ГОСТ 23407.

Висновок суду про те, що відповідач належним чином не здійснив огорожу котловану внаслідок чого 18 жовтня 2001р. у вечірній час на території автогаражного кооперативу „Хімік-2" автомобіль під керуванням водія позивача ОСОБА_1. впав у котлован відповідає обставинам по справі.

Із матеріалів справи вбачається, що з вини відповідача автомобіль ВАЗ 2101 був пошкоджений. Вартість ремонту автомобіля складає 14.062 грн., 68 коп., що підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи.

Суд, покладаючи відповідальність на відповідача відшкодувати шкоду позивачу, прийшов до висновку на підставі висновку судово-автотехнічної експертизи, що водій - позивач ОСОБА_1. мав технічну можливість запобігти падінню автомобіля в котлован при виконанні з його боку вимог п.10.1, п.12.3 Правил дорожнього руху, що сторони винні у спричиненні шкоди у рівних частках - 50%.

Суд з врахуванням вини позивача та відповідача визначив розмір матеріальної шкоди у пропорційному порядку.

Також суд правильно визначив розмір моральної шкоди - 500 грн. - з врахуванням вини обох сторін. Компенсація моральної шкоди відповідає зазначених позивачем моральних страждань.

Доводи у скарзі про те, що висновок суду про те, що ОСОБА_2. самовільно вирив котлован для будівництва гаражу на території авто гаражу не відповідає обставинам по справі, не є переконливими, оскільки не підтверджуються матеріалами по справі.

Представник третьої сторони ОСОБА_5 пояснював, що кооператив не має будь-яких документів та дозвіл на будівництво гаражів. Свідок ОСОБА_6- ІНФОРМАЦІЯ_1, фахівець - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 пояснювали у судовому засіданні, що будівництво всіх гаражів на території кооперативу є самочинним, оскільки не розроблювали проектно-кошторисну документацію на гаражі, не отримували дозвіл на ведення будівельних робіт.

Та обставина, що відповідач      мав письмовий дозвіл від голови' правління кооперативу на проведення робіт з будівництву котловану, не є достатньою для задоволення апеляційної скарги про скасування рішення та відмови в задоволені позову.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що такий дозвіл не відповідає нормативним актам і не може бути прийнятий до уваги при вирішення питання про відсутність вини відповідача у даному випадку.

Твердження у скарзі про те, що, відповідальність повністю лежить на автокооператіві, не є переконливими. Суд першої інстанції ретельно перевірив доводи відповідача про те, що з вини автогаражного кооперативу стався нещасний випадок та правильно дійшов висновку про відсутність винних дій кооперативу.

Доводи у скарзі про те, що суд дав неналежну оцінку поясненням свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4та те, що суд не взяв до уваги висновок експертизи про те, що водій ОСОБА_1. мав технічну можливість бачити котлован і вжити заходи до зупинення автомобіля, а тому вини ОСОБА_2. не має, не можуть бути взяті до уваги.

Суд у сукупності з доказами по справі дав належну оцінку обставинам по справі, з врахуванням висновку експертизи визнав вину сторін у рівних частках.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду, яке відповідає обставинам по справі, нормам матеріального, процесуального права.

Підстав для скасування рішення та відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі не вбачається.

Керуючись ст..ст.307-308, 315 ЦПК України, апеляційний суд.-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Авдієвського міського суду від 26 червня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції-

Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали

апеляційного суду.