Справа № 22-8623/06                                                         Головуючий у 1 інстанції Кішкіна І.В.

Категорія 32                                                                     Доповідач Соломаха Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня  2006р.                                                                                  м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого                                          Зубової Л.М.

суддів                                         Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.

при секретарі                                         Андрусішиній М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мДонецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 26 липня 2006р., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 26 липня 2006р. в задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про визнання такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційну інстанцію позивач ОСОБА_1., його представники ОСОБА_2., ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1., його син ОСОБА_2. та відповідач ОСОБА_2 Квартира не приватизована, основним наймачем квартири є ОСОБА_1.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не проживає в спірній квартирі лише з квітня 2006 року, тобто менш ніж шість місяців, в квартирі знаходяться її речі, вона сплачує квартплату, тому право на користування спірною квартирою не втратила.

Цей висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2. такою, що втратила право користування жилим приміщенням, 22 травня 2006 року.

Позивач визнає, що в спірній квартирі до цього часу знаходяться речі відповідача ОСОБА_2. (а.с.60).

Відповідач ОСОБА_2 стверджує, що в спірній квартирі вона не мешкає з квітня 2006 року, оскільки між нею та її братом ОСОБА_4 склалися неприязні стосунки і він перешкоджає їй в користуванні квартирою.

Пояснення відповідача про те, що в спірній квартирі вона не мешкає лише з квітня 2006 року підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_5. (а.с.59-60), ОСОБА_6. (а.с.63), ОСОБА_7. (а.с.64), ОСОБА_8. (а.с.65).

Свідкі ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_9 (а.с.64) підтвердили в суді першої інстанції і той факт, що між відповідачем та її братом ОСОБА_4 склалися неприязні відношення, внаслідок чого відповідачка вимушена була піти з спірної квартири.

Доказів, які б спростовували пояснення свідків ОСОБА_5 (а.с.59-60), ОСОБА_6. (а.с.63), ОСОБА_7. (а.с.64), ОСОБА_8. (а.с.65) позивач суду не надав.

Представник позивача ОСОБА_2., який також зареєстрований в спірній квартирі, визнає, що в листопаді 2005 року, коли батько знаходився в лікарні, відповідачка ОСОБА_2 проживала в спірній квартирі. За його поясненнями вона проживала в спірній квартирі до кінця листопада - кінця грудня 2005 року (а.с.62), що спростовує доводи позивача про те, що відповідач в спірній квартирі не мешкає з 1998 року.

Згідно акту, складеному представниками КП „Житловик-1" 16 травня 2006 року, відповідач ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі більше року (а.с.5). Але суд обґрунтовано не прийняв цей акт до уваги, оскільки викладені в ньому відомості про термін непроживання відповідача в спірній квартирі спростовуються поясненнями представника позивача, свідків ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_10., який підписав вказаний акт, пояснив, що в квартирі позивача він ні разу не був, під час складання акту в квартиру не заходив (а.с.5 8), тому суд обгрунтовано не взяв до уваги його пояснення про те, що протягом 1,5 років відповідача в спірній квартирі він не бачив.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_11., якому про непроживання відповідачки в спірній квартирі відомо лише із слів представника позивачаОСОБА_4 (а.с.58-59).

Що стосується свідка ОСОБА_12., то йому також не відомо чи є речі відповідача в спірній квартирі та за яких причин вона не мешкає в спірній квартирі (а.с.58).

Висновок суду про те, що відповідач право на користування спірною квартирою не втратила, є вичерпним, відповідає дійсності і підтверджується достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи позивача про порушення норм процесуального права також є необгрунтованими.

У всіх судових засіданнях суду першої інстанції позивач участь приймав. 25 липня 2006р. суд видалився до нарадчої кімнати, а 26 липня 2006р. проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Неявка позивача та його представникаОСОБА_4 у судове засідання 26 липня 2006р. на проголошення рішення суду не свідчить про порушення судом першої інстанції вимог ст. 169 ЦПК України.

Посилання позивача на те, що судом не був допитаний свідок ОСОБА_13, яка приймала участь у складанні акту від 16 травня 2006р., не спростовує висновків суду. У судовому засіданні 25 липня 2006р. позивач та його представник не заперечували проти розгляду справи у відсутність свідка ОСОБА_13 (а.с.62) і в подальшому клопотань про її виклик до суду не заявляли. Крім того, судом були допитані інші особи, які приймали участь у складанні акту - свідок ОСОБА_10. та представник КП „Житловик-1" Абашкіна Н.М., були допитані інші свідки як з сторони позивача, так і з сторони відповідача, після чого судом була дана належна оцінка акту від 16 травня 2006р.

Відповідно до п.2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення" ЦПК України до 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу ні позивачем, ні його представником суду не заявлялося.

Заперечення на протокол судового засідання ні позивачем, ні його представником не подавалися.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду, тому відповідно до частини 1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.307, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 26 липня 2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.