Справа № 22- 6286                      Головуючий в 1 інстанції Сіренко М.О.

Категорія 29                                                                 Доповідач Бондаренко Л.І.

УХВАЛА Іменем України

2006р. жовтня 3дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Пономарьвої О.М. суддів Бабенко П.М., Бондаренко Л.І. при секретарі Білявській І.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-міського районного суду м.Макіївки від 20 квітня 2006р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зняття з реєстрації в житловому приміщенні.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2., її представника, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Центрально-міського районного суду м.Макіївки від 20 квітня 2006р., яким його, ОСОБА_1 знято з реєстрації у житловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Просить рішення суду скасувати через те, що його незаконно позбавили право на його житло, визнати договір купівлі-продажу, довіреність на ім"я ОСОБА_3 незаконними.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення- скасуванню з направленням справи у відповідності з п.5 статті 311 ЦПК України на новий розгляд.

Із матеріалів справи вбачається, що у лютому 2006р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про анулювання реєстрації із житлового приміщення.

Зазначала, що 20 серпня 2004р. на підставі договору купівлі-продажу житлового   приміщення,   засвідченого   приватним  нотаріусом,  придбала  у  власність квартиру АДРЕСА_2.

При укладанні даного договору від імені продавця ОСОБА_1, який з 2001р. відбуває покарання в місцях позбавлення волі, діяла ОСОБА_4.

При укладанні договору була досягнута домовленість, що відповідач протягом місяця випишеться із квартири про що було зазначено в дорученні, засвідченим начальником виправної колонії по місцю відбування покарання.

З часу укладання договору вона є власником квартири, користується квартирою.

Реєстрація відповідача в даному житловому приміщенні вимагає від неї оплати всіх комунальних послуг в тому числі і на нього.

Відповідач відмовляється знятись з реєстрації, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.

При розгляді вимог судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20 липня 2004р., складеного між нею і ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_1 за дорученням від 15 червня 2004р., засвідченим начальником установи КПС- 33.

Відповідно до виданого доручення від 15 червня 2004р. він передав своєму довірителеві ОСОБА_4 ряд повноважень у тому числі й зняття з реєстрації в паспортній службі. Але після складання угоди, він відмовився знятися з реєстрації.

Суд, постановляючи рішення прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не оспорювався договір купівлі-продажу квартири та доручення. Позивачка ОСОБА_2, як власник має прав вимагати виписати ОСОБА_1 із квартири.

Між тим, суд не розглянув вимоги ОСОБА_1, які містяться в заявах, адресованих на адресу суду, що є підставою для скасування рішення суду на направлення -справи на новий розгляд.

У судовому засіданні 11 квітня 2006р. ОСОБА_1 пояснював, що йому не було відомо, що його квартира продана, гроші від продажу він не отримав. Оспорювать договір не може, оскільки перебуває в місцях позбавлення волі.

Із заяви ОСОБА_1 (а.с. 20-21, 25) вбачається, що він звертався до суду із позовними вимогами про визнання довіреності на право продажу його квартири недійсною.

За повідомленням суду вбачається, що у 2005р. у суді були зареєстровані позови до ОСОБА_3 про визнання доручення договору купівлі-продажу квартири недійсною, але згідно постанови від 18 жовтня 2005р. позов був повернутий позивачеві в зв"язку з невиконанням вимоги суду щодо усунення недоліків по заяві.

Даних про те, що ОСОБА_1 одержав дані вказівки суду щодо усунення недоліків своєї позовної заяви не має.

Оскільки, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявляв вимоги про захист права власності на житло, які суд при вирішенні вимог ОСОБА_2 про зняття ОСОБА_1 з реєстрації із квартири, не розглянув, не передбачається можливим визнати рішенням законним та обґрунтованим.

У відповідності з п.5 статті 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги заслуговують до уваги, тому апеляційний суд задовольняє скаргу з направленням справи на новий розгляд для з"ясування всіх обставин по справі.

                           Керуючись ст.ст.307, 311,315 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Центрально-міського районного суду від 20 квітня 2006р. скасувати.

Справу направити у той же суд на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.